:: ECONOMY :: СИНЕРГЕТИЧНІ СИЛИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ У НОВЕЛІ ГР. ТЮТЮННИКА «ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ» :: ECONOMY :: СИНЕРГЕТИЧНІ СИЛИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ У НОВЕЛІ ГР. ТЮТЮННИКА «ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ»
:: ECONOMY :: СИНЕРГЕТИЧНІ СИЛИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ У НОВЕЛІ ГР. ТЮТЮННИКА «ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ»
 
UA  PL  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 52

Термін подання матеріалів

19 травня 2026

До початку конференції залишилось днів 22



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

СИНЕРГЕТИЧНІ СИЛИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ У НОВЕЛІ ГР. ТЮТЮННИКА «ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ»

 
20.11.2025 08:17
Автор: Колінько Олена Петрівна, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української філології та зарубіжної літератури Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького
[9. Філологічні науки;]


Сучасне літературознавство постійно стикається з новими викликами, щоб тримати високий рівень науковості та відкривати нові горизонти досліджень літературних подій, творчих постатей, літературних угрупувань, шкіл, напрямків, а також  сприймання читачами художніх творів. Особлива увага приділяється методологічним комбінаціям, що дозволяють ширше осмислити текст у культурному, психологічному, соціальному й філософському контекстах. Останнім часом застосовують і синергетичні підходи до аналізу художнього твору, використовуючи відкриття дисипативних структур в галузі фізики і хімії І. Пригожина. Вони тісно пов’язані з такими ключовими поняттями, як: «нелінійність», «нестійкість», «флуктуація», «біфуркація». І. Пригожин згодом розширив сферу застосування цих структур, відтак вони стали використовуватися в соціології, історії, філософії, психології, літературознавстві. Крізь призму пригожинської теорії пропонується аналіз новели Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Синергетика як наука досліджує процеси самоорганізації систем у стані нерівноваги, коли через хаос, флуктуації та біфуркації виникає новий порядок. Подібні процеси спостерігаємо і в художньому світі новели Тютюнника, де відбувається постійний обмін енергією – емоційною, духовною, моральною – між героями,  соціальним і культурним простором, змінюючи свій змістовий контент для нових суспільних віянь і тим самим зберігаючи свою актуальність. Новела Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном» є одним із найліричніших зразків української прози, у якій розкривається глибина людських почуттів, моральна чистота й здатність до духовного самопожертвування. У контексті синергетичної парадигми він постає як відкрита нелінійна система, у якій усі художні елементи – сюжет, образи, символи, емоційні стани – перебувають у постійній динаміці, вони взаємодіють і самоорганізовуються, утворюючи цілісний естетичний і філософський простір.

Твір об’єднує кілька емоційних площин: любов Марфи до Михайла, любов Михайла до Софії й любов сина до батька. Їхнє переплетіння створює багатовимірність почуттів і підкреслює духовну глибину героїв. Їхні – усе це флуктуації духовного стану, мікроколивання, що спричиняють глибокі зрушення в емоційному полі твору. Саме через ці флуктуації відбувається перехід системи від хаосу болю до нового стану рівноваги – спокійного прийняття долі. Так, скажімо, Софія, дружина Михайла, спостерігаючи за закоханою в її чоловіка Марфою, зауважує: «Ти, Михайло, – кажу, – хоч би разочок на неї глянув. Бачиш, як вона до тебе світиться». А він: «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться». Очі мамині сухі, голос ні здригнеться, і я чую за ним: спогади її не щемлять їй і не болять – вони закам’яніли» [1, с. 258]. 

Біфуркаційним моментом у новелі є усвідомлення Марфою безнадійності свого кохання. У цій точці система людських стосунків ніби «розгалужується»: можливі два шляхи – руйнація через пристрасть або піднесення через духовну любов. Героїня, не коливаючись, обирає другий шлях, і саме цей вибір стає перехідним  моментом в новий, гармонійний стан. Таким чином, біфуркація виявляє глибинну сутність синергетичного процессу –  народження порядку з емоційного хаосу. 

Не менш важливою є дисипація – розсіювання енергії болю. У світі новели страждання не руйнує, а трансформується у світло доброти, у здатність любити без відповіді і винагород. Через листи, спогади, поклін у небо система виводить надлишкову енергію страждання, досягаючи духовного очищення. Михайло у листі до дружини пише: «Я чую щодня, що десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна, Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, <…> три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір неісходиму, а чи впадуть од морозу» [1, с. 259].  Дисипація у цьому контексті є переструктуруванням «чужого» у «своє», передумовою моральної рівноваги, позаяк завдяки їй енергія болю перетворюється на енергію любові.

Процес зростання ентропії (хаосу, втрати зв’язків, руйнації стосунків)  проявляється через сюжет: розлука, заслання, самотність, невизначеність долі. Але любов і пам’ять долають цю ентропію, формуючи новий рівень упорядкованості. Пам’ять про Михайла стає центром, навколо якого структурується внутрішній світ героїв, – так система відновлює свою гармонію, незважаючи на зовнішній безлад. Символом цього відновлення є образ «татової сосни», яка привиджується героєві уві сні на засланні й шумить вдома як любов, біль і пам’ять про батька і коханого чоловіка.

Отже, у новелі відбувається самоорганізація художнього світу: з хаосу емоцій, фрагментів часу й простору виникає нова цілісність – духовна гармонія. Любов Марфи, хоч і нерозділена, перетворюється на найвищу форму моральної краси, на силу, що впорядковує світ і долає ентропію буття. Любов Софії, щира, ніжна, саможертовна, теж уособлює високий рівень внутрішньої рівноваги. Усе це дозволяє говорити про синергію як принцип побудови новели. Три зозулі символізують триєдність світу – любові, болю, пам’яті та прояв незмірної синергії людського духу.

Таким чином, «Три зозулі з поклоном» – це не лише психологічна новела про нерозділене кохання, а й мікромодель синергетичного процесу: з хаосу людських страждань народжується новий, вищий рівень духовної впорядкованості. Любов, біль  і пам’ять стають для героїв новели тими енергетичними струменями, які самоорганізовують людське буття і впорядковують хаос, перетворюючи біль – у світло, життя – у вічність.

Список літератури:

1. Тютюнник Г. М. Твори. Київ : Молодь, 1984. С. 256–259.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЧАСОПРОСТІР У ТЕКСТІ: ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО МОДЕЛЮВАННЯ
20.11.2025 09:07
МОРФЕМНА СТРУКТУРА ВІДДІЄСЛІВНИХ ІМЕННИКІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ
19.11.2025 23:23
TERMS IN SCIENTIFIC AND TECHNICAL TEXTS: FUNCTION AND TRANSLATION
10.11.2025 13:03




© 2010-2026 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.199 сек. / Mysql: 2039 (0.165 сек.)