Чорнопотіцька площа розташована в північно-східній частині Мукачівської западини Закарпатської газоносної області (рис. 1). Тут відомі такі газові родовища: Русько-Комарівське, Королівське, Станівське, Солотвинське, Мартівське, Дібровське [1].
Протягом пошукового етапу вивчення площі пробурено дві свердловини. Обидві мали на меті розкрити передбачувані у сарматі, бадені та крейді поклади газу, по-друге – визначити в першому наближенні контури найближчих від поверхні покладів. Площа приурочена до Залузького брахіантиклінального підняття, в межах якого встановлена газоносність промислового значення на Станівському родовищі.
Чорнопотіцька структура виявлена в 1992 році за результатами сейсморозвідувальних робіт на виклинюванні пліоценових вулканогенних утворень Вигорлат-Гутинської гряди в полі розвитку панонських відкладів міоцену. Останні дані про склад та умови залягання цих відкладів були отримані в 1975 р. під час геологічного картування в масштабі 1:50000 (Титов Є.М.) [2].
Відкриття Станівського родовища спонукало до розгортання пошукових геофізичних робіт в східному напрямку. Виявлена сейсморозвідкою Чорнопотіцька структура (1990-1992 р.р.) в наступні два роки була деталізована і в 1994 р. включена до фонду підготовлених до буріння. Сейсмічними зондуваннями структура чітко вирізнялася за відбиттями від горизонтів в середній частині доробратівської світи нижнього сармату і у верхній частині нижньотереблянської підсвіти середнього бадену. Менш динамічно виразними, слабоінтенсивними та просторово невитриманими були відбиття від горизонту у верхах басхевської світи. За донеогеновою поверхнею (горизонт "А") структура не вимальовувалася. В 2006 р. структура була паспортизована для ГПУ "Львівгазвидобування". На підставі паспортних даних закладалось буріння двох глибоких свердловин.
Рисунок 1 – Оглядова схема району робіт
Об’єм геологічного середовища Чорнопотіцької площі до глибини 2661 м складається з відкладів неогену, які з великою стратиграфічною перервою та різким кутовим неузгодженням залягають на розмитій поверхні крейдових порід [3].
Чорнопотіцька структура розташована в Мукачівському газоносному районі Закарпатської газоносної області Карпатської нафтогазоносної провінції. На існуючому рівні вивченості структури, з огляду на вже відкриті в Закарпатському прогині газові родовища, перед постановкою пошукового буріння були всі підстави вважати в розрізі площі перспективними наступні стратиграфічні комплекси порід: крейдовий, середньобаденський, верхньобаденський і сарматський.
Крейдовий газоперспективний комплекс у Мукачівській частині Закарпатського прогину за площею виходу на донеогенову поверхню є найбільшим у фундаменті. Внутрішня структура крейди в межах площі перед пошуковими роботами була достеменно невідома. Отже, об’єктивних підстав передбачати в ній конкретні поклади не було. Але, оскільки крейдова товща вважається інтенсивно складчастою, цілком імовірним було розкриття тут газових покладів, які могли б бути законсервованими в замкових частинах антиклінальних складок.
Середньобаденський газоперспективний комплекс в межах Чорнопотіцької площі включав лише породи нижньої підсвіти тереблянської світи. Передбачалося, що проектна пошукова свердловина 2 розкриє в нижньотереблянській підсвіті газовий поклад склепінного типу літологічно екранований.
Перспективи верхньобаденського газоперспективного комплексу пов’язувалися з піщано-глинистими пачками в глинистій товщі солотвинської, тересвинської та басхевської світ. В басхевській світі цілком реальним передбачалось розкриття газового покладу в пастці склепіного типу літологічно екранованій. Таку пастку передбачалось виявити в будь-якому інтервалі світи між її покрівлею і підошвою.
Сарматський газоперспективний комплекс. Породами-колекторами в доробратівській та луківській світах розглядались пісковики та туфопісковики з досить високими параметрами фільтрації. Передбачалося, що проектні пошукові свердловини розкриють в доробратівських відкладах газовий поклад склепінного типу літологічно екранований.
За результатами заключення ГДС в обох пошукових свердловинах пласти, які були б інтерпретовані як нафто/газоносні відсутні. В результаті стаціонарного випробування десяти об’єктів у пошуковій свердловині № 1-Чорнопотіцька та одного у пошуковій свердловині № 2-Чорнопотіцька пластів з насиченням вуглеводневою продукцією промислового значення не виявлено.
Виконаним обсягом геологорозвідувальних робіт на Чорнопотіцькій площі вирішено такі основні задачі геологічного характеру: уточнено стратиграфічний розріз та літолого-фаціальний склад порід, що представлені в розрізі площі; отримано додаткові геолого-геофізичні відомості про глибинну будову площі, та уточнено структурні особливості; дано оцінку фільтраційно-ємнісним властивостям пластів-колекторів та встановлено характер їх насичення.
Обома глибокими свердловинами не досягнуто основної поставленої мети – не отримано припливів вуглеводневої продукції. Ймовірно, що причиною, яка призвела до отримання від’ємних результатів, є відсутність витриманої по площі товщі кондиційних порід-покришок.
При подальшому проектуванні пошукових робіт в межах Закарпатського прогину слід ретельніше прогнозувати поширення порід-покришок в межах конкретної площі та першочергово вводити в глибоке буріння саме ті площі, в межах яких у розрізі структур виділяються як пласти-колектори так і кондиційні породи-покришки, товща яких витримана в межах проектної площі.
Список літератури:
1. Атлас родовищ нафти і газу України: в 6 т./ УНГА. – Львів: УНГА, 1998. – Т.5: Західноукраїнський нафтогазоносний регіон. – 705 с.
2. “Обгрунтування об’єктів пошуково-розвідувального буріння на газ в Чоп-Мукачівській частині Закарпатського прогину”. – Львів: ЛКНДВ УкрНДІГаз, 1997.
3. Паспорт на Чорнопотіцьку структуру в Закарпатському прогині підготовлену до глибокого буріння на нафту та газ. – Львів: ЗУГРЕ, 2006.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter