:: ECONOMY :: ЗАЛУЧЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОЗВИТОК ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК :: ECONOMY :: ЗАЛУЧЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОЗВИТОК ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК
:: ECONOMY :: ЗАЛУЧЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОЗВИТОК ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК
 
UA  PL  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 52

Термін подання матеріалів

19 травня 2026

До початку конференції залишилось днів 22



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ЗАЛУЧЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОЗВИТОК ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК

 
24.02.2026 00:29
Автор: Верес Ю. О., кандидат технічних наук, асистент, Національний університет «Львівська політехніка»; Засідка Ю. П., бакалавр, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна
[25. Фізико-математичні науки;]

Штучний інтелект (ШІ) стрімко перетворюється з інструменту прикладної інформатики на фундаментальний елемент розвитку точних наук. Його залучення докорінно змінює підходи до розв'язання складних рівнянь, моделювання фізичних процесів та аналізу експериментальних даних. У майбутньому ШІ стане невід'ємним партнером науковців, дозволяючи переходити від класичних аналітичних методів до гібридних обчислень.

Особливо вагомий внесок нейромережі та алгоритми машинного навчання роблять у розвиток теорії ймовірностей та математичної статистики[1]. Здатність ШІ виявляти нелінійні кореляції у багатовимірних просторах дозволяє по-новому підходити до стохастичного моделювання та аналізу розподілів, розширюючи межі класичної статистики.

Однак така глибока інтеграція створює і суттєві виклики, насамперед пов'язані з неможливістю строгого математичного доведення результатів, отриманих за допомогою евристичних алгоритмів.

Переваги залучення ШІ у фізико-математичні науки:

-автоматизація математичних доведень: алгоритми здатні перевіряти гіпотези та допомагати в пошуку строгих доведень складних теорем, перебираючи мільйони логічних комбінацій;

- обробка надвеликих масивів даних: ШІ незамінний в астрофізиці та фізиці елементарних частинок (наприклад, у дослідженнях на адронних колайдерах), де він миттєво відфільтровує фоновий шум і знаходить рідкісні події[2];

- генерація нових наукових гіпотез: аналізуючи багатовимірні простори даних, ШІ здатен виявляти неочевидні структурні, топологічні чи алгебраїчні закономірності, пропонуючи фізикам та математикам принципово нові напрямки для теоретичних досліджень та експериментів;

- розширення можливостей математичної статистики: використання глибокого навчання дозволяє будувати високоточні предиктивні моделі для складних стохастичних систем, де класичні ймовірнісні методи стикаються з проблемою прокляття розмірності;

- моделювання складних фізичних процесів: нейромережі дозволяють з високою точністю симулювати квантові стани, гідродинаміку та термодинамічні процеси, значно економлячи обчислювальні ресурси порівняно з традиційними чисельними методами.

Недоліки залучення ШІ у фізико-математичні науки:

- проблема «чорної скриньки»: у математиці критично важливим є розуміння чому результат є правильним. ШІ часто видає точну відповідь, але не надає прозорого аналітичного висновку чи формули;

- висока вартість інфраструктури: навчання фізико-математичних моделей ШІ вимагає застосування потужних суперкомп'ютерів та значних енерговитрат;

- відсутність гарантій абсолютної точності: на відміну від строгих математичних законів, ШІ працює з наближеннями та ймовірностями, що залишає ризик критичної похибки або алгоритмічної «галюцинації»;

- ускладнення відтворюваності результатів (реплікаційна криза): через стохастичну природу навчання багатьох нейромереж та складність їхніх архітектур, незалежним науковим групам часто буває вкрай важко точно відтворити умови комп'ютерного експерименту для незалежної перевірки та підтвердження висновків;

- ризик втрати фундаментальної інтуїції: надмірна залежність від комп'ютерного моделювання може призвести до зниження здатності дослідників самостійно генерувати нестандартні аналітичні ідеї.

Залучення ШІ фундаментально розширює горизонти фізико-математичних наук, перетворюючи їх на симбіоз людського інтелекту та машинних обчислень. Потенціал для нових наукових відкриттів є величезним, проте він вимагає розробки нових критеріїв верифікації знань, щоб поєднати потужність алгоритмів зі строгістю класичної науки. 

Література:

1. Воротникова І. П. Професійний розвиток вчителів природничої та математичної галузей з використання штучного інтелекту.  Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2023. Вип. 15. С. 18–34.

2. Миколайко В. В. Компетентнісно орієнтований підхід у підготовці майбутніх учителів фізики з урахуванням сучасних тенденцій і впливу штучного інтелекту. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 2025. № 4. С. 688-701.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ДЕЩО ПРО ВИКОРИСТАННЯ ЄМНІСНИХ ТЕРМОЕЛЕМЕНТІВ ДЛЯ ПЕРЕТВОРЕНЬ ТЕПЛОВОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
26.02.2026 11:04




© 2010-2026 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.200 сек. / Mysql: 2039 (0.166 сек.)