Проблема забруднення ґрунтів важкими металами в урбанізованих екосистемах потребує підвищеної уваги, оскільки становить безпосередню небезпеку для населення та може стати причиною екологічної деградації урбоекосистем загалом [4]. Очищення забруднених важкими металами ґрунтів є складним завданням, яке можна вирішити методом біоремедіації з використанням травянистих однорічних та багаторічних видів рослин. Такий підхід є екологічним та економічно виправданим, адже не потребує спеціалізованих хімічних втручань [1, 3].
В процесі дослідження порівнювали ступінь поглинання стронцію (Sr) дикорослими видами Dactylis glomerata L., Taraxacum officinale F.H.Wigg., Achillea millefolium L., Artemisia absinthium L. на урбанізованих грунтах м. Суми.
Дослідження проводили з використанням рентгенофлюорисцентного аналізатору Thermo scientific Niton XL2. Аналізували підземні та фото- синтезуючі органи рослин у повітряно-сухому подрібненому стані. Для визначення коефіцієнту поглинання визначали валовий вміст важких металів в прикореневому шарі грунту та в надземних органах рослин. Для визначення коефіцієнту транслокації визначали вміст елементу в коренях та листках рослин [2, 5].
Вміст стронцію в рослинних зразках знаходився в діапазоні 18,9-52,1 мг/кг. Максимальний вміст елементу виявився в листках A. absinthium, мінімальний – в листках T. officinale (рис.1).
Рис.1. Вміст стронцію (Sr) в листках і коренях рослин, мг/кг
В більшості досліджуваних видів надземні фотосинтезуючі органи в більшій мірі акумулюють стронцій ніж коренева система. На основі отриманих даних розрахували коефіцієнт транслокації (КТ) елементу, який визначали як відношення вмісту стронцію в листках до його вмісту в коренях. Усереднені значення КТ Sr по видах змінювалось в ряду: A. absinthium → A. millefolium → T. officinale → D. glomerata (1,89; 1,34; 1,33; 0,81 відповідно).
Коефіцієнт поглинання (КП) – важливий показник, який показує акумулятивну здатність рослини і можливість її використання для очищення грунтового покриву. Визначали КП як відношення вмісту елемента в надземних органах рослин до його вмісту в грунті. Значення КП Sr по видах змінювалось в ряду: 1,88 - A. absinthium → 0,66 - A. millefolium → 0,27 -T. officinale → 0,27 - D. glomerata.
Таким чином, виявлено, що з досліджуваних видів максимально акумулюють стронцій з грунтового покриву і можуть бути використані для біоремедіації забруднених екотопів A. absinthium та A. millefolium.
Список літератури
1. Грабак Н.Х., Будикіна Ю.І. Техногенно забруднені землі та шляхи їх безпечного використання в агропромисловому виробництві. Наукові праці : наук.-метод. журнал. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2014. Т. 232. Вип. 220. Екологія. С. 83–87.
2. Параняк Р.П., Васильцева Л.П., Макух Х.І. Шляхи надходження важких металів у довкілля та їх вплив на живі організми. Біологія тварин. 2007. С. 1–6.
3. Самохвалова В.Л. Біологічні методи ремедіації ґрунтів, забруднених важкими металлами. Біологічні студії. 2014. С. 217–236.
4. Adimalla N. Heavy metals contamination in urban surface soils of Medak province, India, and its risk assessment and spatial distribution. Environmental Geochemistry and Health. 2019. V.42. P. 59–75. https://doi.org/10.1007/s10653-019-00270-1
5. Ahmad, I., Gul, I., Irum, S. et al. Accumulation of heavy metals in wild plants collected from the industrial sites—potential for phytoremediation. Int. J. Environ. Sci. Technol. 20, 5441–5452 (2023). https://doi.org/10.1007/s13762-022-04340-3
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter