Постановка проблеми. Упорядкування стрілецької зброї в підрозділах Збройних Сил України є невід'ємною складовою військової дисципліни та внутрішнього порядку. Від чіткості організації утримання, розміщення та закріплення зброї за особовим складом безпосередньо залежить боєздатність підрозділу та безпека військовослужбовців. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах повномасштабної війни, коли інтенсивність обігу зброї в підрозділах суттєво зростає, а дотримання встановлених вимог ускладнюється постійними ротаціями та переміщеннями особового складу. У першу чергу тут варто згадати про чинне законодавство, яке зобов'язує командирів військових частин забезпечити такий порядок охорони та зберігання зброї, щоб унеможливити втрату чи крадіжку. Проте між нормативними вимогами та їх практичним виконанням нерідко існує відчутний розрив, що зумовлює необхідність системного аналізу встановлених правил порядкування зброєю в підрозділах.
Мета дослідження. Метою цього дослідження є аналіз нормативно встановленого порядку утримання, розміщення та закріплення стрілецької зброї за особовим складом підрозділів Збройних Сил України. Для досягнення поставленої мети вирішуються такі завдання: визначити коло відповідальних посадових осіб та зміст їхніх обов'язків; розкрити вимоги до облаштування кімнат для зберігання зброї; дослідити порядок закріплення зброї за особовим складом та ведення облікової документації; охарактеризувати особливості порядкування зброєю в польових умовах і в районі бойових дій.
Упорядкування стрілецькою зброєю в підрозділах Збройних Сил України є комплексною організаційною системою, що спирається на розгалужену нормативну базу, центральне місце в якій посідають Статут внутрішньої служби Збройних Сил України [2, с. 1] та Інструкція про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів [1, с. 3]. Почнемо з відповідальних осіб та їхніх обов’язків щодо порядкування зброєю. Нормативна база чітко визначає відповідальних за порядкування зброєю в підрозділі. Насамперед це командир військової частини, який зобов'язаний забезпечити належний облік, охорону та зберігання зброї. Безпосередню відповідальність за стан зброї в підрозділі несуть командири батальйонів, рот і взводів, які повинні особисто перевіряти наявність і комплектність усієї стрілецької зброї та боєприпасів особового складу. Окрему роль відіграють заступники командирів з озброєння та начальники служби ракетно-артилерійського озброєння (далі РАО), які забезпечують проведення номерної перевірки зброї та щорічної інвентаризації [1, с. 4].
Результати досліджень. Важливо виокремити те, що поєднувати обов'язки начальника служби РАО та начальника складу РАО одній особі забороняється [1, с. 5]. Це принципова вимога, покликана забезпечити взаємний контроль і унеможливити зловживання. Крім того, призначення осіб на посади, пов'язані з обліком і зберіганням зброї, здійснюється лише після вивчення їхніх морально-ділових якостей із залученням інформації від підрозділів військової контррозвідки СБУ та територіальних органів Національної поліції України [1, с. 4–5].
Перейдемо до вимог розміщення та утримання зброї в кімнаті для зберігання. Основним місцем зберігання зброї в підрозділі є кімната для зберігання зброї. Інструкція висуває до неї доволі суворі вимоги. Зокрема, кімната має бути ізольованою від інших приміщень, а її стіни, стеля та підлога – достатньо міцними, щоб унеможливити несанкціоноване проникнення. Двері облаштовуються у два яруси: зовнішні – дощані, оббиті оцинкованим залізом, внутрішні – ґратчасті залізні. Зовнішні двері замикаються на два внутрішніх замки та запечатуються [1, с. 14]. Віконні прорізи обладнуються сталевими ґратами із прутів діаметром не менше 10 мм із чарунками не більше 150×150 мм [1, с. 14]. Обов'язковою є наявність електрозвукової та світлової сигналізації, яка має функціонувати навіть у разі відключення промислової електромережі, з виводом сигналу до чергового частини [1, с. 7]. Перед входом до кімнати вивішується витяг із Кримінального кодексу України про відповідальність за викрадення зброї та боєприпасів [1, с. 15].
Ставниці, шафи та ящики зі зброєю повинні замикатися і запечатуватися. На кожній ставниці закріплюється ярлик із зазначенням підрозділу, відповідальної особи, номера ставниці та номера печатки [1, с. 15]. Усередині ставниці вивішується опис зброї, що в ній зберігається, а біля кожного гнізда — ярлик із зазначенням виду, номера зброї та прізвища військовослужбовця, за яким вона закріплена [1, с. 15-16].
Щодо закріплення зброї за особовим складом та облікова документація. Стрілецька зброя закріплюється за військовослужбовцями рядового, сержантського та старшинського складу під особистий підпис у відомості закріплення зброї за особовим складом. Назва, серія, номер і дата видачі зброї записуються до військового квитка військовослужбовця, а кожен такий запис завіряється підписом командира підрозділу та скріплюється гербовою печаткою військової частини [1, с. 18].
Облік зброї в підрозділі ведеться за книгою видачі зброї та боєприпасів, книгою обліку за номерами і закріплення озброєння та техніки, а також відомістю закріплення зброї за особовим складом [1, с. 12]. Книга видачі зброї та боєприпасів зберігається в підрозділах на місцях несення служби добовим нарядом. Усі книги обліку мають бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та зареєстровані в службі діловодства. Записи ведуться чорнилом, розбірливо, а виправлення допущених помилок проводиться шляхом закреслення із зазначенням дати та підпису відповідальної особи [1, с. 13].
Видача зброї та боєприпасів особовому складу для навчань, занять, несення вартової служби або чищення здійснюється під особистий підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів [1, с. 18]. Після повернення з варти, занять чи відряджень зброя має бути вичищена та здана черговому підрозділу, який документально оформлює її прийняття [1, с. 22].
Нарешті, перейдемо до особливостей порядкування зброєю в польових умовах і під час бойових дій. Умови бойових дій суттєво змінюють підходи до порядкування зброєю, хоча загальні принципи залишаються незмінними. В Інструкції прямо зазначено, що військовослужбовці в районі ведення бойових дій повинні постійно тримати отриману зброю та боєприпаси при собі. У польових умовах, на привалах, блокпостах та опорних пунктах зброя встановлюється в похідні мотузкові ставниці [1, с. 38]. Під час розміщення в будівлях дозволяється зберігати зброю поставленою стійко до стіни, підвішеною за ремені або складеною на полицях, однак зберігання зброї навалом категорично забороняється. Місця зберігання зброї та боєприпасів мають постійно перебувати під охороною в загальній системі охорони блокпоста або опорного пункту [1, с. 39].
На блокпостах та опорних пунктах наказом командира військової частини призначається старший, відповідальний за облік зброї та боєприпасів, а також начальник пункту бойового постачання. Облік зброї на опорному пункті ведеться за окремою відомістю закріплення зброї за особовим складом [1, с. 39]. Старший опорного пункту зобов'язаний не рідше двох разів на добу здійснювати контроль за наявністю та збереженням боєприпасів [1, с. 41].
Висновок. Підсумовуючи, аналіз упорядкування стрілецькою зброєю в підрозділах Збройних Сил України є комплексною організаційною системою, що охоплює широке коло питань – від облаштування місць зберігання зброї до особистої відповідальності кожного військовослужбовця за закріплену за ним зброю. Також ефективність порядкування зброєю значною мірою визначається чітким розподілом відповідальності між посадовими особами на кожному рівні командної вертикалі. Нарешті, вимоги до зберігання зброї в стаціонарних умовах є доволі суворими і передбачають комплекс технічних, організаційних та документальних заходів. Водночас в умовах бойових дій ці вимоги адаптуються до реальних обставин, однак принцип безперервного контролю та особистої відповідальності за зброю залишається незмінним. Все це дає підстави стверджувати, що належне порядкування стрілецькою зброєю в підрозділах є не формальною вимогою, а реальною передумовою боєздатності підрозділу та безпеки особового складу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України : наказ Міністерства оборони України від 29.06.2005 № 359. Офіційний вісник України . 2005. № 35. Ст. 2155. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z0933-05 (дата звернення: 10.03.2026).
2. Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України : Закон України від 24.03.1999 № 548-XIV. Відомості Верховної Ради України . 1999. № 22–23. Ст. 194. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14 (дата звернення: 10.03.2026).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter