Наразі питання модернізації, реконструкції та відновлення інфраструктури є надзвичайно актуальним. Ця проблема охоплює майже всі сфери суспільного життя: від освітніх закладів і транспортної мережі до енергетичної інфраструктури, на рівні як окремих населених пунктів, так і держави загалом [12].
Одним із ключових напрямків процесу відновлення органів місцевого самоврядування стає залучення публічних інвестицій. На державу покладається завдання забезпечення однакових, прозорих правил для відбору, реалізації й моніторингу інвестиційних проєктів.
Публічне управління цими проєктами акцентує увагу на необхідності стратегічного планування; отже, для кожної громади важливо розробити й затвердити власну стратегію розвитку.
Зі зростанням значущості публічних інвестицій у відновленні місцевого самоврядування вони поступово перетворюються на один із провідних інструментів сприяння розвитку місцевих громад. Державне управління в цьому контексті передбачає створення сприятливого середовища для прозорого вибору проєктів, їх ефективної реалізації й подальшого моніторингу.
Метою цього дослідження є розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів управління публічними інвестиційними проєктами, а також оцінка їх ефективності в контексті сталого розвитку територіальних громад.
Для успішного досягнення таких цілей необхідно забезпечити систематичну та професійну співпрацю між органами місцевого самоврядування й інвесторами. Головною метою цієї співпраці виступає створення сприятливого інвестиційного клімату, формування взаємної довіри, забезпечення стабільної підтримки та залучення додаткових фінансових ресурсів [2,8].
Водночас, слід наголосити на основних викликах, які стримують вкладення інвестицій у розвиток територіальних громад. Центральною проблемою є відсутність чіткої та скоординованої концепції розвитку громад, яка б включала стратегічні механізми залучення інвестицій у соціально-економічний розвиток. Існує також дефіцит кваліфікованих кадрів, здатних здійснювати якісний моніторинг та управління не лише інвестиційними процесами, але й економічним розвитком у цілому.
Зокрема, брак компетенцій щодо проведення техніко-економічного обґрунтування проєктів і управління ризиками є серйозним бар’єром для ефективного впровадження інвестицій. У зв’язку із цим виникає необхідність підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування у сфері управління інвестиційними процесами.
Ефективна робота передбачає не лише управління цими процесами, але й активне залучення членів місцевої громади до ухвалення рішень щодо інвестиційної діяльності.
Вагома роль у трансформації системи публічних інвестицій належить впровадженню цифрових технологій. Організація управління проєктами на основі сучасних цифрових платформ, таких як система DREAM, сприяє стандартизації методів оцінювання проєктів і забезпечує прозорість, підзвітність та зростання довіри до прийнятих рішень. Це не лише покращує ефективність управлінської діяльності, але й сприяє оптимальному використанню виділених ресурсів [4,6].
Із 2023 року в Україні активно впроваджується реформа публічного інвестиційного управління. Головними її завданнями визначено запровадження середньострокового планування проєктів і забезпечення прозорості їх відбору. У контексті цієї реформи було модернізовано нормативно-правову базу і введено в дію цифрову екосистему DREAM, що стала елементом трансформації системи публічних інвестицій [4,6].
Цифровізація у сфері публічного управління є складним і багатогранним процесом інтеграції цифрових технологій, що суттєво трансформує традиційну модель державного адміністрування. Вона включає не лише автоматизацію адміністративних процедур, але й модернізує механізми взаємодії між органами державної влади, місцевого самоврядування та громадянами. Головною метою цифрової трансформації у публічному управлінні є підвищення ефективності, прозорості та доступності публічних послуг завдяки впровадженню електронних сервісів. Такі інновації сприяють прискоренню комунікацій, скороченню бюрократичних бар’єрів і зменшенню ризиків корупційних зловживань [2, 3, 8, 12].
Для максимально ефективного використання інвестиційних можливостей суттєве значення має активне залучення громадян до прийняття управлінських рішень та дотримання принципів прозорості в реалізації проєктів. Участь громадян у цьому процесі дає органам влади змогу краще зрозуміти потреби громади, що, своєю чергою, дозволяє більш раціонально визначати способи задоволення цих потреб, здійснювати довгострокове планування та визначення пріоритетів діяльності відповідно до визначених завдань.
Крім того, залучення громадян сприяє зміцненню соціальної згуртованості всередині громади, активізує конструктивний діалог між різними соціальними групами, розширює коло однодумців і сприяє мобілізації додаткових ресурсів для реалізації проєктів через співпрацю з владними структурами. Якісно організований процес громадського залучення створює рівні можливості для висловлювання позицій і захисту інтересів усіх соціальних груп, зокрема тих, що мають обмежений доступ до ресурсів. Крім цього, такі практики посилюють довіру між органами влади та громадянами, сприяють запобіганню конфліктам, встановлюють справедливий розподіл відповідальності й покращують умови для сталого розвитку громади. У цих процесах важливу роль відіграє стратегічне планування на рівні громади [14, 16].
Розроблення локальних стратегій розвитку має стати неодмінною складовою діяльності кожної громади. Цей підхід забезпечить послідовне й структуроване планування публічних інвестицій для виконання довгострокових державних пріоритетів та закладатиме основу для майбутніх перспектив розвитку. Раціональне управління публічними інвестиціями надає громадам дієвий інструмент для визначення пріоритетів і розподілу ресурсів відповідно до стратегічних цілей. Особливо це актуально в умовах війни, коли кожна копійка бюджетних коштів повинна використовуватися максимально продуктивно [5, 7].
Застосування такого підходу сприяє прозорому й відповідальному використанню фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів, включно із коштами міжнародної технічної допомоги або запозиченими під державні гарантії. Усі ці аспекти разом зміцнюють довіру до управлінських процесів і створюють основу для сталого розвитку громад [1].
Необхідно також здійснити деталізований аналіз існуючого стану управління публічними інвестиціями для визначення проблемних зон, які потребують удосконалення. Головною метою будь-якого публічного проєкту повинно бути задоволення потреб як державних установ, так і населення регіону його реалізації. Зокрема, для територіальних громад одним із першочергових завдань у розбудові інвестиційних проєктів є відновлення територій, які зазнали руйнувань унаслідок бойових дій.
Такий підхід сприятиме подальшій оптимізації робочих процесів, забезпечуючи економічне зростання та сталий розвиток громад.
Після 2024 року система публічного управління інвестиційними проєктами в органах місцевого самоврядування України зазнала серйозних змін. Зокрема, значну увагу було приділено підвищенню прозорості, впровадженню цифрових інструментів (наприклад, платформи DREAM) та визначенню пріоритетів для післявоєнної відбудови країни [2,6].
Основні трансформації на рівні органів місцевого самоврядування зосередилися на запровадженні уніфікованих стандартів оцінки проєктів, узгодженні місцевих бюджетів із ресурсами державних і міжнародних фондів та забезпеченні довгострокової ефективності.
Основні напрями змін:
1. Реформа законодавчо-інституційної бази:
- Створення місцевих комісій: Згідно зі змінами до Бюджетного кодексу (Закон № 4225-IX), органи місцевого самоврядування повинні створювати комісії для розподілу інвестицій і оцінки проєктів [11].
- Формування єдиного портфеля проєктів: Громади зобов’язані створювати власні портфелі публічних інвестицій із подальшою їх інтеграцією до загальнодержавного реєстру [2].
- Заснування інвестиційних рад: Уже в жовтні 2025 року понад 1000 місцевих інвестиційних рад успішно функціонують у різних регіонах, демонструючи значний прогрес реформи [13].
2. Стратегічне та середньострокове планування:
- Синхронізація процесів: Підготовка публічних інвестиційних проєктів відбувається відповідно до стратегій розвитку громад і загальнонаціональних цілей відновлення шляхом гармонізації процесів планування та формування бюджетів.
- Перехід на середньострокове фінансове планування: Органам місцевого самоврядування рекомендовано здійснювати трирічне планування інвестицій для забезпечення стабільного фінансування великих інфраструктурних ініціатив [9,10,15].
3. Диверсифікація фінансування та цифровізація:
- Різноманітні джерела фінансування: Залучення державних коштів доповнюється державно-приватним партнерством, міжнародними грантами, локальними запозиченнями та державними гарантіями, що сприяє реалізації важливих для громад проєктів.
- Активне використання цифрових платформ: Завдяки системам на кшталт екосистеми DREAM усі процеси розробки, відбору та моніторингу проєктів переведено в цифровий формат, що підвищує їх прозорість для донорів та інвесторів [4,6].
Висновки та рекомендації:
1. Розробити чіткі локальні стратегії розвитку громад, які слугуватимуть основою для визначення пріоритетності відновлення та реалізації проєктів.
2. Запровадити професійні підрозділи в органах місцевого самоврядування для управління проєктами, забезпечити їхнє навчання із використання сучасних інструментів (зокрема MS Project, ЄДЕССБ), або залучати фахових консультантів для підтримки проєктної діяльності.
3. Інтегрувати середньострокове планування публічних інвестицій, що дозволить підвищити якість бюджетного планування та забезпечити своєчасне виділення коштів для пріоритетних напрямів розвитку громад. Зазначені заходи сприятимуть покращенню управління проєктною діяльністю на місцевому рівні та забезпечать більш ефективне використання доступних ресурсів задля розвитку територіальних громад.
4. Запровадження ефективних процедур визначення пріоритетів і відбору проєктів є необхідною умовою для досягнення збалансованого розвитку. У цьому контексті слід встановити чіткі політичні цілі, організувати спеціалізовані координаційні механізми та гарантувати високий рівень прозорості під час прийняття управлінських рішень.
5. Важливим напрямом є також розвиток механізмів страхування від воєнних ризиків із розширенням рівня покриття для нових інвестиційних проєктів. Це дозволить створити стабільнішу основу для залучення капіталу та в подальшому запровадити процедури визначення пріоритетів на рівні територіальних громад.
6. Стимулювання співпраці між громадами сприятиме досягненню ефекту масштабу, полегшить обмін досвідом та створить умови для реалізації спільних інвестиційних проєктів, орієнтованих на вирішення актуальних регіональних потреб.
7. Для підвищення мотивації та професійного рівня молоді в управлінні проектами доцільно впроваджувати освітні програми й спеціалізовані ініціативи. Наприклад, Національна програма I_CAN навчає основ стратегічного планування, пошуку джерел фінансування та управління життєвим циклом проєктів, а Програма ВідНОВА:UA залучає молодь до практичного відновлення молодіжних центрів і соціальних просторів у громадах. Ці заходи набувають особливого значення, оскільки формують активну роль молодої генерації у відбудові країни після війни. Суспільні тенденції свідчать про очевидну трансформацію ролі молоді, яка все більше використовує власну енергію для розробки рішень, а не лише спостереження.
Підсумовуючи, ключовими рекомендаціями для публічного управління інвестиційними проєктами є: впровадження механізмів страхування воєнних ризиків і розширення їх охоплення для нових інвестицій; встановлення чітких процедур визначення пріоритетів і добору проєктів; стимулювання співпраці між громадами з метою масштабу та обміну практиками; залучення молоді до управління проектами та реалізації ініціатив. Таким чином, розвиток публічного управління інвестиційними проєктами в Україні перебуває на початковому етапі.
Основними завданнями залишаються сприяння реконструкції та розвитку інфраструктури, забезпечення прозорості й відповідальності у використанні державних і громадських коштів. Це стане стимулом до залучення міжнародних інвестицій для підтримки розвитку територіальних громад.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ : від 08.07.2010, № 2456-VI: станом на 16.01.2025. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text (дата звернення: 13.04.2026).
2. Деякі аспекти підготовки і реалізації програм та проєктів місцевого економічного розвитку - Інститут громадянського суспільства. Інститут громадянського суспільства. URL: https://www.csi.org.ua/books/deyaki-aspekty-pidgotovky-i-realizacziyi-program-ta-proyektiv-misczevogo-ekonomichnogo-rozvytku// (дата звернення: 12.04.2026).
3. Деякі питання управління публічними інвестиціями: Постанова Каб. Міністрів України від 28.02.2025 № 528. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/527-2025-%D0%BF#Text (дата звернення: 12.04.2026).
4. Дєгтяр А. О., Тарабан Є. І. Поняття цифровізації в публічному управлінні та адмініструванні. Наукові інновації та передові технології. № 5(33). 2024. С. 116-127. (дата звернення: 12.04.2026).
5. Екосистема управління проектами DREAM отримала законодавче врегулювання. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ekosystema-upravlinnia-proektamy-dream-otrymala-zakonodavche-vrehuliuvannia (дата звернення: 13.04.2026).
6. Єдиний проєктний портфель держави. DREAM. https://dream.gov.ua/ua/pip-pipelin (дата звернення: 13.04.2026).
7. Нестор Ольга Юріївна. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО (ПУБЛІЧНОГО) ІНВЕСТУВАННЯ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ, РЕГІОНАЛЬНОМУ ТА МІСЦЕВОМУ РІВНЯХ ВРЯДУВАННЯ. ЕКОНОМІКА ТА СУСПІЛЬСТВО. 2025. Випуск 76. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-76-109 (дата звернення: 13.04.2026).
8. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень : Закон України від 16.01.2025 № 4225-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4225-20#Text (дата звернення: 13.04.2026).
9. План для Ukraine Facility 2024 - 2027. Ukraine Facility Програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу. URL: https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/plan-ukraine-facility.pdf?fbclid=IwY2xjawGYNuBleHRuA2FlbQIxMAABHZGwLj7tVTkp1_xW_vzf8dEP66OhRaRS7jUN18
PBTNqp4AwDfP_KJRlAGg_aem_olbe89k0iRgJDAYvIegIIQ (дата звернення: 12.04.2026).
10. ПОСІБНИК з питань формування середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій та підготовки, оцінки і реалізації інвестиційних проектів та програм. DREAM. 01.07.2025. URL: https://cms.dream.gov.ua/uploads/Posibnik_UPI_c42d6fcb6a.pdf (дата звернення: 12.11.2025).
11. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень : Закон України від 16.01.2025 № 4225-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4225-20#Text (дата звернення: 30.11.2025).
12. Про затвердження плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки : Розпорядження Кабінету міністрів України від 24.06.2024, № 588-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/588-2024-%D1%80#Text (дата звернення: 29.10.2025).
13. Про затвердження Положення про Єдину цифрову інтегровану управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури : Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 23.01.2024, № 65. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0198-24#Text (дата звернення: 20.11.2025).
14. Реформа публічних інвестиці (РІМ) у 2025 році: нові стандарти ефективності та прозорості https://me.gov.ua/News/Detail/91a7bb20-f385-4b66-8aa9-68d6f400b920?lang=uk-UA&title=ReformaPublichnikhInvestitsii-rim-U2025-Rotsi-NoviStandartiEfektivnostiTaProzorosti (дата звернення: 13.04.2026).
15. Стець І. Реформа УПІ: Середньостроковий план (СПІ) як основа побудови ефективної системи управління публічними інвестиціями. Дія.Цифрова Громада. Сайт і чат-бот для громад. URL: https://toolkit.in.ua/files/442/upload/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0
%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1
%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%20%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0
%BC%D0%B0%20%D0%A3%D0%9F%D0%86.pdf (дата звернення: 21.11.2025).
16. Як залучати мешкан_ок до прийняття рішень у громадах: огляд прикладів chrome extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/cedos_gajdlajn-dlya-gromad-4.pdf/
__________________________
Науковий керівник: Мороз Володимир Васильович, завідувач кафедрою публічного управління і проектного менеджменту, кандидат наук з державного управління, доцент, ННІМП ДЗВО «Університет менеджменту освіти» м. Київ, Україна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter