В умовах бойових дій в Україні питання будівництва об’єктів і споруд загальновійськового та спеціального призначення, у тому числі військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, набуло дуже важливого значення.
Для стримування та обмеження маневрів противника, завдання йому втрат створюється система інженерних загороджень, яка включає: встановлені на місцевості мінно-вибухові засоби; невибухові загородження; штучно створені перешкоди; руйнування споруд та різних об’єктів, які мають на меті нанесення втрати противнику, затримання його просування, створення сприятливих умов для ураження його вогнем з усіх видів зброї, сковування маневру або змушення рухатися у вигідному для наших військ напрямку.
До невибухових відносяться загородження, що облаштовується з різних місцевих матеріалів і конструкцій промислового виготовлення, а також шляхом обладнання ровів, ескарпів та інших перешкод.
Враховуючи протяжність лінії бойового зіткнення, для забезпечення їх будівництва задіяна велика кількість особового складу, автомобільної техніки та засобів інженерного озброєння. Основними одиницями засобів інженерного озброєння при встановленні невибухових інженерних загороджень (копанні ровів, встановлення пірамід загороджувальних) є гусеничні та пневмоколісні екскаватори.
Метою даної роботи є дослідження впливу умов виконання робіт на величину експлуатаційної продуктивності екскаватора при виконанні завдань інженерної підтримки по встановленню системи невибухових загороджень.
Основні положення з методики розрахунку екскаваторів зазначені в [1-3]. Основними факторами, які визначають умови виконання робіт, вважатимемо тип ґрунтів місцевості та ступінь ймовірності ворожого впливу на них.
Експлуатаційна продуктивність екскаватора залежить від багатьох технічних характеристик екскаватору та параметрів місцевості, а саме: геометричної місткості ковша, тривалості циклу вивантаження грунту, коефіцієнту використання екскаватора за часом, кваліфікації машиніста, виду ґрунту, ступеню ворожого впливу противника на ділянках, де проводяться роботи.
Отже, загальна залежність величини експлуатаційної продуктивності від вищенаведених характеристик має вигляд [1]:
 (1)
де qc – фактичний об’єм породи в ківші екскаватора, що переміщується за один цикл, м3;
nc – кількість циклів за одну годину роботи екскаватора;
kt – коефіцієнт використання екскаватора за часом;
km – коефіцієнт, який враховує кваліфікацію машиніста екскаватора.
Враховуючи те, що роботи по обладнанню інженерних загороджень, як правило, проводяться на місцевості з високим ризиком застосування засобів вогневого ураження противником, є доцільним враховувати цей фактор при розрахунках. Отже, як варіант врахування ступеню ворожого впливу (високий, середній, низький) запропоновано різні діапазони значень коефіцієнту використання екскаватора за часом для чітко визначених критеріїв такого впливу.
В якості прикладу, для конкретного типу гусеничного екскаватору (задані місткість ковша, швидкість копання, частота обертання) проведено аналіз залежності величини продуктивності від типу ґрунту місцевості, в якій проводиться обладнання елементів системи невибухових інженерних загороджень, при різних ступенях ворожого впливу. Побудовано графічні залежності експлуатаційної продуктивності екскаватору від типу ґрунту (піску, суглинку, глини) при високій кваліфікації машиністів та різних ступенях загрози від противника. Легко бачити, що вони являють собою ступінчасті зростаючі функції.
Отже, в роботі проведено аналіз технічних характеристик екскаватора та інших факторів (умов), які впливають на величину експлуатаційної продуктивності екскаватору. Визначено діапазони значень коефіцієнту використання екскаватору за часом, які характеризують відповідний ступень ворожого впливу на даній місцевості. Для конкретного типу екскаватору побудовано аналітичну та графічну залежності величини експлуатаційної продуктивності від параметрів місцевості, на якій проводяться роботи, та ступеню ворожого впливу.
Список літератури:
1. Крупко В. Г., Крупко І. В., Дзержинська О. В. Потужні екскаватори : метод. вказівки до практ. і самост. робіт для студентів спец. 133 «Галузеве машинобудування». Краматорськ : ДДМА, 2018. 39 с.
2. Alvarizzy M. H., Lusiana L., Nuh S. M. Productivity analysis of excavator heavy equipment in sand mining // Jurnal Teknik Sipil. 2024. Vol. 24, No. 1. P. 55–62.
3. Litvin O. I. et al. Analysis of methods for calculating the productivity of hydraulic excavators // Mining Industry Journal. 2022. No. 3. P. 45–52.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter