У 2025 році система фармаконагляду України продовжувала оцінку безпеки лікарських засобів шляхом класифікації повідомлень про побічні реакції (ПР) за фармакологічними та фармакотерапевтичними групами, а також за міжнародними непатентованими назвами (МНН). Аналіз кількості повідомлень дозволив ідентифікувати препарати з підвищеним ризиком небажаних ефектів і оцінити їх клінічний вплив на пацієнтів [1].
Впродовж 2025 року зареєстровано 16 879 повідомлень про ПР, з яких 2 453 (13,6 %) стосувалися лікарських засобів, що впливають на серцево-судинну систему (ССС). За частотою повідомлень ця група посіла друге місце після протимікробних засобів для системного застосування (56,8 %), що відображає широку практику застосування ССС-препаратів. Порівняно з 2024 роком, частка повідомлень зменшилася на 0,9 % (у 2024 р. – 14,5 %), що свідчить про стабілізацію безпеки застосування препаратів та потребу подальшого дослідження їх профілю безпеки.
Серед групи «C – Засоби, що впливають на серцево-судинну систему» найбільшу частку повідомлень (42,8 %) займали препарати, що діють на ренін-ангіотензинову систему (C09). Загальна кількість повідомлень щодо C09 становила 1 050 випадків, з яких 798 (76 %) стосувалися інгібіторів АПФ. Найбільше повідомлень серед інгібіторів АПФ отримано щодо Еналаприлу – 278 випадків. Серед комбінованих препаратів переважали комбінації Периндоприл + Амлодипін + Індапамід – 113 випадків. Висока кількість ПР може бути пов’язана з широкою представленістю цих лікарських засобів у програмі державних гарантій: 23 торговельні назви еналаприлу включені до Переліку препаратів, що підлягають реімбурсації [2].
Серед повідомлень в групі C09 235 випадків (22,4 %) стосувалися АРА II. Найбільше повідомлень зафіксовано щодо Лозартану – 54 випадки, серед комбінованих препаратів переважали комбінації на основі Валсартану та Телмісартану – 127 випадків. Включення 21 торговельної назви лозартану до програми реімбурсації також пояснює частоту повідомлень.
Отримані дані підкреслюють важливість безперервного моніторингу ПР у пацієнтів, які застосовують ССС-препарати, зокрема інгібітори АПФ та АРА II. Облік і аналіз повідомлень сприяє: обґрунтованому призначенню препаратів; удосконаленню режимів дозування; зниженню частоти небажаних ефектів; підвищенню комплаєнсу пацієнтів.
Таким чином, у 2025 році система фармаконагляду України підтвердила свою ефективність у виявленні ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів, що впливають на серцево-судинну систему. Подальший аналіз повідомлень про побічні ефекти сприятиме підвищенню безпеки лікування та оптимізації клінічної практики.
Список використаних джерел:
1. Основні показники роботи системи фармаконагляду України за 2025 рік. – Режим доступу: https://www.dec.gov.ua/materials/osnovni-pokaznyky-roboty-systemy-farmakonaglyadu-ukrayiny-za-2025-rik/?role=doctors
2. Наказ МОЗ України від 10.09.2025 № 1409 "Про затвердження Переліків лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 28 серпня 2025 року" https://surl.lu/jtojvi
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter