Вступ: Захворювання серцево-судинної системи (ЗССС) належать до найпоширеніших неінфекційних захворювань у світі. Зростання поширеності ожиріння, хронічного стресу та інших факторів ризику може сприяти виникненню серцево-судинних подій, зокрема інфаркту міокарда та інсульту, у молодшому віці. Терапія препаратами статинового ряду є одним із найбільш ефективних напрямів фармакологічної корекції патофізіологічних механізмів, що лежать в основі ЗССС. Водночас у клінічній практиці широке застосування статинів залишається обмеженим через недостатню прихильність пацієнтів до лікування, зокрема недовіру до терапії, передчасне припинення прийому препаратів та повну відмову від їх застосування. Тому проблема прихильності пацієнтів до статинової терапії є наразі гостро актуальною.
Мета: Проаналізувати основні чинники, що впливають на прихильність пацієнтів до статинової терапії.
Матеріали і методи: Проведено аналіз даних зарубіжних наукових публікацій, присвячених прихильності до статинової терапії у пацієнтів із ЗССС. Для пошуку наукової літератури використовувалися бази даних PubMed, Scopus, Google Scholar з акцентом на дослідження, що висвітлюють рівень прихильності до статинової терапії, причини припинення терапії та чинники, що впливають на її дотримання.
Результати: У дослідженні Erik S. Stroes та ін. (2015 р.) повідомляється, що однією з основних причин зниження прихильності до статинової терапії та її припинення є виникнення статин-асоційованих м’язових симптомів, зокрема міалгії [1]. Також повідомляється, що клінічно значуща статин-асоційована міопатія, що супроводжується значним підвищенням рівня креатинкінази є потенційно серйозним побічним ефектом статинової терапії та виникає приблизно в 1 випадку на 1000–10 000 пацієнтів, тоді як рабдоміоліз є надзвичайно рідкісним ускладненням і спостерігається приблизно в 1 випадку на 100 000 пацієнтів. Незважаючи на низький ризик серйозних м’язових ускладнень, можливість їх виникнення може викликати занепокоєння у пацієнтів та знижувати прихильність до терапії. Це занепокоєння спростовує подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження STOMP (2013 р.), яке досліджувало вплив прийому аторвастатину на м’язову систему [2]. У цьому дослідженні 420 пацієнтів, які раніше не отримували статини, були рандомізовані для прийому аторвастатину у дозі 80 мг/добу або плацебо протягом 6 місяців. На тлі запропонованої терапії міалгія виникла у 9,4% пацієнтів групи аторвастатину порівняно з 4,6% пацієнтів групи плацебо, однак ця різниця не досягла статистичної значущості (p=0,05). Хоча терапія аторвастатином викликала субклінічне підвищення рівнів креатинкінази, вона не призводила до достовірного зниження загальної м'язової сили чи аеробної витривалості у пацієнтів. Отримані результати свідчать, що статини можуть спричиняти виникнення легких м’язових симптомів та субклінічного ушкодження тканин, однак вони не обов’язково супроводжуються клінічно значущим порушенням м’язової сили або фізичної працездатності. З огляду на те, що міалгія спостерігалася і у групі плацебо, не можна виключити ймовірність того, що біль був спровокований іншими неспецифічними причинами. Тому корекція дози, застосування комбінованої ліпідознижувальної терапії або ж зміна препарату можуть сприяти підвищенню переносимості лікування та збереженню прихильності до терапії [2].
Серед інших потенційних побічних ефектів статинової терапії, які можуть впливати на прихильність пацієнтів до лікування можна зазначити: ризик розвитку цукрового діабету, гепатотоксичність, вплив на нервову систему, порушення лібідо та інші. Сучасні дані свідчать про відсутність переконливих доказів та низький ризик виникнення вищеперерахованих ефектів. Так, з боку вуглеводного обміну застосування статинів асоціюється з підвищенням ризику розвитку цукрового діабету, який, за даними American Heart Association (2019 р.), становить приблизно 0,2% додаткових випадків на рік лікування. При цьому абсолютний ризик значною мірою залежить від вихідного метаболічного профілю пацієнта та є вищим у осіб із предіабетом, метаболічним синдромом, надмірною масою тіла або іншими факторами ризику розвитку цукрового діабету. З боку печінки застосування статинів може супроводжуватися переважно безсимптомним підвищенням активності печінкових трансаміназ, тоді як клінічно значуща гепатотоксичність є надзвичайно рідкісним явищем. У більшості випадків зміни показників функції печінки є оборотними та можуть регресувати після корекції дози препарату, його заміни або модифікації способу життя. Зміни в нервовій системі чи виникнення нейродегенеративних захворювань, скоріше є міфом та пропагандою нового покоління традиційної медицини, ніж науково обґрунтованим ризиком. Аналогічно, переконливих доказів причинного зв’язку між застосуванням статинів і розвитком онкологічних захворювань, периферичної нейропатії, порушень гормонального фону та еректильної дисфункції не отримано.
Висновки: Застосування статинів в комплексній терапії ЗССС характеризується високим профілем безпечності, що підтверджено результатами численних рандомізованих клінічних досліджень і масштабних метааналізів. Попри це, недостатня прихильність пацієнтів до статинової терапії залишається актуальною проблемою у світовій клінічній практиці. Головною задачею лікарів має бути не лише обґрунтований вибір та оптимізація ліпідознижувальної терапії для пацієнтів з ЗССС, а й правильна побудова комунікації, довіри та детального пояснення значимості статинів та їх ефективності в порівнянні з можливими побічними реакціями.
Список використаних джерел:
1. Stroes, E. S., Thompson, P. D., Corsini, A., et. al. European Atherosclerosis Society Consensus Panel (2015). Statin-associated muscle symptoms: impact on statin therapy-European Atherosclerosis Society Consensus Panel Statement on Assessment, Aetiology and Management. European heart journal, 36(17), 1012–1022. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv043
2. Parker, B. A., Capizzi, J. A., Grimaldi, et. al. (2013). Effect of statins on skeletal muscle function. Circulation, 127(1), 96–103. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.112.136101
3. Newman, C. B., Preiss, D., Tobert, J. A. et. al & American Heart Association Clinical Lipidology, Lipoprotein, Metabolism and Thrombosis Committee, a Joint Committee of the Council on Atherosclerosis, Thrombosis and Vascular Biology and Council on Lifestyle and Cardiometabolic Health; Council on Cardiovascular Disease in the Young; Council on Clinical Cardiology; and Stroke Council (2019). Statin Safety and Associated Adverse Events: A Scientific Statement From the American Heart Association. Arteriosclerosis, thrombosis, and vascular biology, 39(2), e38–e81. https://doi.org/10.1161/ATV.0000000000000073
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter