Актуальність. Сучасні реалії, пов’язані з воєнними діями, є потужним хронічним стресовим фактором для кожного, хто стикнувся з їхніми наслідками. Стрес виступає тригером розвитку низки соматичних та психосоматичних захворювань [1]. Особливо вразливими до дистресу є жінки перименопаузального віку. Нейроендокринні зрушення на тлі психоемоційного напруження часто призводять до декомпенсації та розвитку тяжкого, стрес-індукованого клімактеричного синдрому [2,3]. Цей стан супроводжується не лише вегетативно-судинними та психоемоційними розладами, а й кохлеовестибулярними патологіями, порушеннями голосової функції (зміною тембрального забарвлення), фарингоневрозом та компенсаторною гіпертрофією язикового мигдалик [3]. Зазначені прояви суттєво знижують якість життя пацієнток, погіршують їхню працездатність, професійні та інтелектуальні можливості. Аналізуючи скарги цієї групи хворих, ми звернули увагу на їхню патогенетичну подібність до клінічних проявів системного дефіциту магнію в організмі. Згідно з літературними даними, у загальній популяції субклінічний брак магнію реєструють у двох третин дорослого населення [4]. Магній є есенціальним елементом і кофактором понад 300 ферментів, який бере участь у більшості метаболічних та біохімічних внутрішньоклітинних процесах, а також забезпечує нервово-м’язову передачу [4]. Лікування жінок із вираженим клімактеричним синдромом виключно медикаментозними засобами не завжди є достатньо ефективним, що обґрунтовує потребу в комплексному підході з використанням патогенетичних методів фізичної реабілітації [5]. До таких методів належить лікарський електрофорез, який поєднує терапевтичну дію гальванічного струму та локальне глибоке проникнення активних речовин.
Мета: дослідити клінічну ефективність застосування електрофорезу бальнеологічного засобу «Магнієва олія» (із високим вмістом магнію хлориду та брому) у комплексній терапії жінок із фарингоневрозом та гіпертрофією язикового мигдалика на тлі стресіндукованого клімактеричного синдрому [2,3].
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 20 жінок віком понад 50 років, які внаслідок перенесеного гострого чи хронічного стресу скаржилися на першіння, парадоксальну дисфагію (утруднене ковтання рідкої їжі та таблетованих препаратів при збереженому проходженні твердої їжі), а також стійке відчуття стороннього тіла («клубка») в горлі. Комплексне обстеження пацієнток включало: збір скарг та анамнезу, стандартний гінекологічний огляд, мікробіологічне дослідження мазків на бактеріальну мікрофлору, а також цитологічний аналіз (визначення каріопікнотичного та еозинофільного індексів, співвідношення епітеліоцитів у %, що дозволяє оцінити ступінь естрогенної насиченості та рівень атрофії слизових оболонок). Лабораторний блок охоплював гематологічні (загальний аналіз крові) та біохімічні методи (визначення рівня глюкози, коагулограми, ліпідограми, а також концентрації іонізованого магнію (Mg2+) у плазмі крові). Результати дослідження та їх обговорення. За госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS) перед початком лікування відсутність достовірно виражених симптомів виявлено у 5 пацієнток щодо тривоги та у 11 - щодо депресії. Субклінічно виражені психічні порушення зареєстровано у 8 жінок за субшкалою тривоги та у 5 - за субшкалою депресії. Клінічно виражені форми виявлено у 7 та 4 пацієнток відповідно. Оцінка вихідного вмісту(Mg2+) у плазмі крові показала, що його концентрація знаходилася ближче до нижньої межі фізіологічної норми, що свідчило про ознаки хронічного субклінічного дефіциту магнію. По завершенню курсу комплексної терапії об’єктивна оцінка стану хворих за шкалами опитувальників продемонструвала виражену позитивну динаміку. Бальна оцінка вегетативних розладів після застосування електрофорезу достовірно знизилася на 57% - до (0,9pm±0,28) балів, а бальна оцінка атрофічних змін слизової оболонки зменшилася на 50% - до (1,7pm±0,40) балів. Отримані дані підтверджують значний коригувальний вплив запропонованого методу на стан вегетативної нервової системи. Позитивні зрушення зафіксовано також при повторному тестуванні за шкалою HADS: сума балів тривожності зменшилася до (6,8pm ±1,04) (p < 0,05), а депресії - до (4,9pm ±0,59)(p < 0,01). Достовірних змін зазнав і вміст магнію в крові, який зріс із вихідного рівня (0,75±0,04) ммоль/л до (1,20±0,32) ммоль/л (p<0,05), досягаючи та дещо перевищуючи верхню межу фізіологічного коридору (0,66–1,10 ммоль/л), що свідчить про повне усунення дефіциту та успішне насичення макроелементом тканинних депо.
Висновки.
1. Застосування лікарського електрофорезу бальнеологічного засобу з високим вмістом магнію хлориду нормалізує діяльність вегетативної нервової системи та чинить м’який репаративний і нейропротекторний вплив на загальний стан пацієнток.
2. Локальне введення магнію сприяє відновленню функціонального стану глотки та гортані у жінок зі стрес-індукованими проявами клімактеричного синдрому, що безпосередньо корелює зі зниженням рівнів депресії, тривожності та вегетативної дисфункції за даними стандартизованих опитувальників.
3. Доведена клініко-лабораторна ефективність фізіотерапевтичних процедур дозволяє рекомендувати їхнє широке впровадження в практику амбулаторної допомоги, а також у програми санаторно-курортного лікування для медичної реабілітації жінок із фаринголарингеальними та отоневрологічними проявами на тлі клімактеричного синдрому.
Список літератури
1. Галич С. Р., Косей Н. В. Роль магнію в лікуванні стрес-індукованих та клімактеричних розладів: комплексний підхід // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 2(52). - С. 45–51.
2. Заболотний Д. І., Мітін Ю. В. Отоларингологічні прояви системних нейроендокринних порушень та фарингоневрози у жінок // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2022. - № 3. - С. 14-22.
3. Насібуллін Б.А., Андрєєв А.В., Тагунова І.К. Вплив гіпертрофії язичної мигдалини стан резистентності слизової порожнини рота. Світ медицини та біології. 2014. № 1 (43).63-65.
4. Громова О. А., Торшин І. Ю. Дефіцит магнію як проблема стресу та дезадаптації: можливості бальнеотерапії та магнієвих солей // Медична рада. – 2021. -№ 4. – С. 112-120.
5. Яроцький М. Є. Фізіотерапія та медична реабілітація в гінекологічній практиці: посібник. - К.: Здоров'я, 2023. -240 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter