Перш ніж розглянути роль авторської ляльки у популяризації спадщини видатної української письменниці Лесі Українки, варто зазначити, що авторська лялька в українському народному стилі впливає на формування і збереження національної ідентичності. Взагалі народна лялька є не тільки об’єктом творчої діяльності і предметом дитячої гри. Українська народна лялька – це культурний феномен, у якому сконцентровано пам’ять українського етносу, нації, адже, будучи об’єктом духовної спадщини, народна лялька зберігає у собі вплив художньої культури на народну творчість і відображає самобутні риси естетики українського народу [2]. В свою чергу як народна лялька, так й авторська лялька в українському народному стилі здатна зацікавити дітей і дорослих історією та культурою України, сприяти поглибленню знань про звичаї і традиції українців, розвитку їх духовності та усвідомленню власної національної ідентичності [2].
Нещодавно на Житомирщині у м. Звягель до 154-річчя від дня народження письменниці Лесі Українки було проведено виставку ляльок-мотанок «Косачівни: історія в узорах і ляльках», де майстрині використовуючи техніку вузлової ляльки відтворили образи жінок із родини Лесі Українки. Виготовлення таких авторських ляльок вимагало від майстринь дослідження стилю, традицій та етнографічних особливостей періоду кінця ХІХ – початку ХХ століття. Проєкт, в якому взяли участь понад 20 українських і німецьких майстринь, зокрема, О. Бацман (Харківська обл.), Н. Василишина (Київська обл.), Г. Гукова (м. Ромни, Сумська обл.), Л. Дідик (Київська обл.), К. Довжик (м. Дубровиця, Рівненська обл.), М. Дубровська (м. Харків), М. Заблоцька (Львівська обл.), І. Ільницька (Німеччина), Н. Козленко (Київська обл.), І. Корень (м. Дніпро), О. Куляша (м. Торчин, Волинська обл.), Н. Курпай (смт. Слобожанське, Дніпропетровська обл.), Н. Паук (м. Кривий Ріг), Ю. Поторій (Київська обл.), М. Проценко (м. Дніпро), О. Ракітіна (Сумська обл.), Л. Росоловська-Діхтярук (м. Волочиськ, Хмельницька обл.), С. Руденко (Кіровоградська обл.), Г. Смолко (Житомирська обл., Звягельський р-н.), М. Холькіна (м. Дніпро), став особливим культурним внеском у збереження народного мистецтва і популяризацію спадщини української письменниці Лесі Українки [1].
Роботи майстринь на виставці «Косачівни: історія в узорах і ляльках» [1]
Виставка проходила у літературно-меморіальному музеї Лесі Українки, що є не лише місцем збереження пам’яті про видатну поетесу, а й важливим культурним майданчиком, що сприяє популяризації її творчості та розвитку сучасного мистецтва. У музеї постійно відбуваються літературні вечори, виставки, мистецькі заходи, дискусії, завдяки чому він об’єднує дослідників, митців та шанувальників української культури, підтримуючи діалог між традицією і сучасністю та формуючи простір для осмислення української ідентичності. Отже, у даному випадку музей поряд із меморіальною виконує активну просвітницьку функцію, залишаючись живим осередком культури [1].
Співорганізаторкою проєкту «Косачівни: історії в узорах та ляльках» стала майстриня з виготовлення ляльки-мотанки Н. Хаґен, яка живе і працює в м. Осло (Норвегія). Вона не лише зберігає і розвиває декоративно-ужиткове мистецтво за кордоном, а й активно популяризує його в Україні. Під час презентації авторських ляльок наукові співробітники музею розповіли, як Олена Пчілка, Леся Українка та її сестри свідомо підтримували українську традицію в одязі, адже вони не лише носили народне вбрання, а й майстерно поєднували його елементи з класичним європейським стилем. Навіть під час навчання в гімназії дівчата з родини Косачів зберігали українську ідентичність, доповнюючи сукні вишитими комірцями і бісерними силянками, що підкреслювали українську національну самобутність [1].
Отже виставка «Косачівни: історія в узорах і ляльках» є прикладом того, що авторська лялька в українському народному стилі володіє потенціалом популяризації спадщини видатних митців, зокрема Лесі Українки, а також є важливим елементом у збереженні культурної пам’яті і формуванні національної ідентичності.
Список літератури:
1. На Житомирщині відкрили виставку ляльок-мотанок, які відтворюють образи жінок із родини Лесі Українки. Укрінформ: офіційний сайт. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3959671-na-zitomirsini-vidkrili-vistavku-lalokmotanok-aki-vidtvoruut-obrazi-zinok-iz-rodini-lesi-ukrainki.html.
2. Соболєвська С. О. Вузлова лялька як символ української ідентичності. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. Київ, 2022. №4. C. 26–29.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter