Вступ: Гормональні коливання в житті жінки, починаючи від менархе і закінчуючи менопаузою, мають суттєвий вплив на перебіг мігрені. 60 % жінок, що страждають на мігрень, повідомляють про зв’язок змін клінічного перебігу захворювання під час різних гормональних фаз. До періоду статевого дозрівання частота мігрені у хлопців і дівчат є приблизно однаковою, однак після початку менструації поширеність захворювання серед жінок зростає у 2-3 рази. Тому критично важливо розуміти ефект жіночих гормонів на патофізіологію мігрені.
Мета: Дослідити роль регуляції гормональної системи жінки у патогенезі мігрені.
Матеріали та методи: Проведено пошук і аналіз міжнародних публікацій у базах даних EMBASE, PubMed, MEDLink, Scopus, включаючи когортні, перехресні та дослідження типу «випадок-контроль».
Результати: Однією з головних систем, що залучена у виникненні мігренозного нападу, є тригеміноваскулярна система. Її активація веде до послідовних біохімічних змін з вивільненням біологічно активних речовин: пептид, пов’язаний з геном кальцитоніну (CGRP), поліпептид, що активує аденілатциклазу, нейропептид Y, ендотелін-3, гістидин-метіонін і нейрокінін, субстанція P. Прогестерон, естроген і тестостерон, які є регуляторами в жіночому організмі, мають виражену специфічність до рецепторів тригеміноваскулярної системи, що сприяє додатковому її подразненню з залученням побічної секреції біоактивних пептидів, що згадані вище. Особливо в дослідженнях звертають увагу на взаємодію естрогену та calcitonin gene-related peptide: у більшості випадків високий рівень естрогену веде до надмірного виділення CGRP, яке характеризується збільшенням больових проявів та появою різних видів аури. В інших матеріалах звертають увагу, що саме різке зниження естрогену та окситоцину зумовлює додаткову експресію рецепторів. Це підтверджується збільшенням випадків мігрені в період перед менструацією та в перші дні після її початку.[1]
Підтвердженням впливу гормональних факторів на мігрень є спостереження за групою жінок, що приймали пероральні контрацептиви на основі етинілестрадіолу. 10% тих, хто не мав головного болю до початку гормональної терапії, повідомляли про головний біль після застосування. В той же час в іншому дослідженні за участі 11 жінок, які приймали пероральні протизаплідні, вимірювали зміну соматосенсорної чутливості та больової відповіді під час застосування препаратів та після їх різкої відміни. Згідно з результатами у період різкої відміни чутливість організму жінок до різноманітних сенсорних і больових чинників значно підвищилась, а це в свою чергу має значення для тяжкості, частоти та періоду циклу, у який виникає напад мігрені.[1],[2]
Розгляд пацієнток з мігренню під час вагітності вказує: частота і ступінь перебігу мігрені під час вагітності значно зменшується. Така залежність пов’язується з відносною стабільністю гормонального циклу (відсутність піку естрогену та його різкого падіння та переважання зростання прогестерону). Прогестерон у багатьох випадках має протилежну дію від естрогену: він діє як антагоніст до рецепторів естрогену, що зменшує його дію на тригеміноваскулярну систему, та збільшує поріг больової чутливості. В літературі розглядається користь впровадження препаратів прогестерону як додаткова терапія мігрені.[1],[3]
Висновок: Залежність тяжкості і частоти нападів мігрені у жінок від гормональних чинників є доведеним фактом, що підтверджується низкою досліджень та експериментів. Ключову роль у патофізіології жіночої мігрені відіграє естроген, хоча до спільної думки про механізм впливу цього гормону науковці не дійшли, його різке зниження, експресія рецепторів до естрогену в тригеміноваскулярній системі є основними схемами його реалізації в перебігу мігрені. Роль окситоцину, тестостерону та інших гормонів є менш значущою або допоміжною в синергії з естрогеном, а прогестерон має захисне місце у ланці патогенезу. Знання про гормональну регуляцію має велике значення не лише в лікуванні неврологічної патології, але й може застосовуватися в суміжних галузях та зменшувати рівень стигми мігрені та інвалідизації.
Література
1. Headache associated with hormonal fluctuations / Vinokur M. // MedLink Neurology / www.medlink.com 25.09.2025
2. Considerations for hormonal therapy in migraine patients: a critical review of current practice / van Lohuizen R., Paungarttner J., Lampl C. et al. // Expert Rev Neurother. 2023. DOI: 10.1080/14737175.2023.2296610.
3. Sex hormones and the nervous system / Lanska D. J. // MedLink Neurology / www.medlink.com 01.12.2025
__________________
Науковий керівник: Тихонова Людмила Володимирівна, кандидат медичних наук, доцент, Харківський національний медичний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter