Незважаючи на широкий арсенал сучасних лікарських засобів, які застосовуються для лікування хронічного гастриту, не усувається ризик ускладнень, що сполучається зі схильністю до рецидивів захворювання, резистентністю до терапії. Це обумовлює пошук і розробку нових ефективних терапевтичних стратегій.
Застосування питних мінеральних вод набуло широкого розповсюдження при захворюваннях органів травлення, зокрема при хронічних гастритах [1, 2]. До складу МВ входять макро- та мікроелементи і біологічно активні компоненти та сполуки, які обумовлюють лікувальні та оздоровлюючи властивості [3]. МВ притаманна роль природних неспецифічних модуляторів, спроможних відновлювати збалансованість функції, метаболізму, структури в органах відповідної функціональної системи для попередження або корегування можливої дисфункції як чинника патогенезу [4].
Перш ніж рекомендувати МВ до впровадження в лікувальну практику, проводяться доклінічні дослідження безпечності, наявності біологічної активності та визначення коригуючої дії при застосуванні у піддослідних тварин с відтвореними патологічним станами [5, 6]. Ці дослідження дозволяють патогенетично обґрунтувати потенційні терапевтичні властивості досліджених МВ з точки зору патогенезу.
Мета роботи: обґрунтування можливості застосування природної мінеральної води у корекції пошкоджень функціональних систем організму щурів з експериментальним гастритом.
У роботі застосовували білих щурів-самиць. Тварин було ранжовано на 3 групи. Перша група — інтактні тварини, використовувались як контрольна група. Друга група — щури з моделлю гастриту. Третя група — щури з моделлю гастриту, що отримували вуглекислу, борну мало-середньомінералізовану гідрокарбонатно натрієву воду. Модель гастриту викликали шляхом введення у шлунок тварини м’яким зондом з металевою оливкою два дні поспіль розчину перманганату калію у дозі 200 mg на 1 кг [7]. Починаючи з 3-ї по 9-у добу досліду, щури 3-ї групи внутрішньо отримували МВ один раз на добу, у дозі 1 % від маси тіла тварини. В роботі використано фізіологічні, морфологічні, імунологічні, біохімічні методи досліджень.
Під впливом МВ, за проведеними морфологічними дослідженнями мікроскопічно визначено відсутність ознак запалення в слизовій стінки шлунку та присутність ознак підвищеної функціональної активності епітелію залоз. В паренхімі печінки — ознаки реакції на підвищене ксенобіотичне навантаження. Встановлено активацію окиснювально-відновлювальних процесів в тканинах органів, які досліджувалися.
Покращувались показники метаболізму. Нормалізувався вміст загального білка та його фракцій, тобто, МВ сприяла нормалізації білоксинтезуючої функції. Це відбувалося на тлі наближення активності Na+/K+-АТФ-ази до норми, активність Mg2+/Са2+-АТФ-ази залишалася пригніченою, але при цьому відновлювалась збалансованість активності цих ферментів, що покращує енергозабезпечення трансмембранного транспорту. Це корелює з відновленням до рівня даних контролю вмісту малонового діалдегіду та активності каталази. Також знижувався вміст серомукоїдів до рівня контролю, тобто, можливо стверджувати про припинення запальних реакцій у піддослідних щурів. З боку функціонального стану нирок також простежувалися позитивні зміни. Суттєво збільшувався добовий діурез за рахунок збільшення швидкості клубочкової фільтрації на 25 % за відсутності достовірних змін відсотку канальцевої реабсорбції. Водночас виведення креатиніну та сечовини залишалися вищим за норму, тобто, очищення організму від токсичних метаболітів залишалося активнішим, ніж в контролі. З боку іонообмінної функції нирок спостерігалася нормалізація або наближення до норми показників концентрації та екскреції іонів калію, натрію та хлорид-іонів. Спостерігалось покращення поведінкових реакцій тварин при проведенні тесту «відкрите поле»: відновлювались знижені показники рухової та дослідницької активності, зникали ознаки пригнічення емоційного стану, також покращувалось вживання тваринами їжі. Показники стану формули крові та показників клітинної ланки імунного захисту наближалися до норми, тобто, застосування досліджуваної МВ майже повністю нівелює запальну реакцію, яка характерна для патологічного стану (гастрит). Особливістю дії МВ є збереження досить високого вмісту антитіл до тканин шлунку, що є ознаками остаточних проявів запального процесу. Отже, патологічних змін в органах-цілях та показниках стану функціональних систем не визначалось. Тобто, можна стверджувати, що застосування цієї МВ безпечно для щурів з моделлю гастриту та має позитивний вплив на стан їх функціональних систем.
Таким чином, комплексна патофізіологічна оцінка впливу вуглекислої, борної мало-середньомінералізованої гідрокарбонатно натрієвої води на організм щурів з моделлю гастриту визначило її протизапальний вплив на слизову шлунку та нормалізуючий вплив на стан основних функціональних систем організму. Отримані результати дозволяють рекомендувати використання цієї МВ в комплексній терапії гастриту та як засіб попередження його загострення.
Список використаних джерел:
1. Dumitrescu M, Iliescu MG, Mazilu L, Micu SI, Suceveanu AP, Voinea F, Voinea C, Stoian AP, Suceveanu AI. Benefits of crenotherapy in digestive tract pathology (Review). Exp Ther Med. 2022 Feb;23(2):122. doi: 10.3892/etm.2021.11045
2. Драгомирецька Н.В. Рання курортна реабілітація та відновлювальне лікування в гастроентерології: Монографія. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. 176 с.
3. Quattrini S, Pampaloni B, Brandi ML. Natural mineral waters: chemical characteristics and health effects. Clin Cases Miner Bone Metab. 2016 Sep-Dec;13(3):173-180. doi: 10.11138/ccmbm/2016.13.3.173.
4. Herrlich A, Kefaloyianni E, Rose-John S. Mechanisms of interorgan crosstalk in health and disease. FEBS Lett. 2022 Mar;596(5):529-533. DOI: 10.1002/1873-3468.14313
5. Бабов КД, Гуща СГ, Бахолдіна ОІ, Олешко ОЯ, Коєва ХО, Арабаджи МВ. Застосування мінеральних природних вод з метою корекції експериментального гастриту. Вісник проблем біології і медицини. 2020;1(155):86-92. DOI: 10.29254/2077-4214-2020-1-155-86-92
6. Budinskaya K, Nádeníček J, Stračina T, Hendrych M, Pírek O, et al. Mineral water Vincentka and its influence on mucosal ulcers. Physiol Res. 2022 Dec 31;71(S2):S251-S257. DOI: 10.33549/physiolres.935013.
7. Робота з лабораторними тваринами: догляд та відтворення моделей патологічних станів: посібник. За заг. ред. Б. А. Насібулліна, С. Г. Гущі, О. Я. Олешко. Одеса: «Поліграф», 2023. 96 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter