Прояви гострих форм кандидозу слизової оболонки порожнини рота (СОПР) різноманітні та можуть мати перебіг по типу медикаментозного, афтозного, виразкового та інших стоматитів. Симптоматика залежить від локалізації, перебігу та розповсюдженості патологічного процесу [1,2,4,18].
Серед клінічних форм кандидозу СОПР, які мають гострий перебіг виділяють: гострий псевдомембранозний кандидоз та гострий еритематозний (атрофічний) кандидоз [5,6,16,18].
Гострий псевдомембранозний кандидоз (молочниця)
Гострий псевдомембранозний кандидоз зустрічається частіше у ослаблених немовлят і підлітків, ослаблених людей похилого віку та поширена у хворих: на рак – до 60%, СНІД – більше 90% випадків [13,17]. Для даної форми захворювання характерно:
- скарги на печію та больові відчуття в ротовій порожнині при прийняті їжі і при розмові, наявності нальоту на СОПР. Немовлята відмовляються від прийму їжі, плаксиві, t° тіла частіше субфебрильна, іноді – фебрильна;
- клінічно – блідість шкіри обличчя, слиновиділення. На фоні розлитої гіперемії різних ділянок СОПР (піднебіння, спинки язика) відзначаються сірувато-білого кольору сироподібний наліт (злущений епітелій та культура гриба);
- наліт на початку захворювання легко знімаються за допомогою ватного тампону чи стоматологічним інструментом, при цьому на їх місці залишається осередок гіперемії. Однак, через деякий час (2-3 години), внаслідок розростання по поверхні та вглиб СО дріжджового міцелію, з’являється на цій ділянці новий наліт. З розвитком тяжкого перебігу кандидозного ураження на язиці, крихкуватий наліт видаляється з деякими труднощами і частково, а на СО виявляються еритема й кровоточиві ерозії. Це обумовлено особливостями будови язика, наявністю складок на його дорсальній поверхні[ 5,6,8, 18].
Гострий псевдомембранозний кандидоз слід диференціювати з червоним плоским лишаєм, м’якою лейкоплакією і гранулами Фордайса, афтозним стоматитом, стафілококовим стоматитом, опіком СО кислотами та лугами, медикаментозним алергічним стоматитом [5,6,15].
Так, для червоного плоского лишаю з проявами в ротовій порожнині, характерно присутність білуватих папул. Однак, папули обумовлені гіперкератозом епітелію і не знімаються при зшкрябуванні[3].
При м’якій лейкоплакії білесий колір та крихкий вид СОПР обумовлено паракератозом, тому не знімається при зшкрябуванні. Результати бактеріоскопічного дослідження на Candida негативні.
Гранули Фордайса (залози Фордайса) - є результат гетеротопії сальних залоз. Типова локалізація на СО щік (в ретромолярній ділянці, лінія змикання зубів), губ (кути рота). Залози Фордайса мають вигляд гранул жовтуватого кольору до 1 мм в діаметрі, які виступають на рівнем СО, зовнішньо мають вигляд манної крупи, що розсипана під СО. Гранули можуть зливатись і утворювати білувато-жовті плями або ж бляшки, які при зшкрябуванні не змінюються. Бактеріологічно Candida не виявляється.
Рецидивуючий афтозний стоматит (РАС) - найбільш поширене захворювання СОПР, що характеризується запальним ураженням рухомої СОПР з рецидивною появою одиночних або множинних болючих (афт) з чітко окресленим еритематозним краєм і жовтувато-сірим псевдомембранозним центром, неспецифічною гістологічною картиною. Ознаки та симптоми РАС варіабельні; першим симптомом є відчуття печії, яке триває від 2 до 48 годин, перш ніж з'являться виразки. Клінічні прояви РАС залежать від глибини ураження, кількості в одному епізоді, локалізації та тривалості. Відповідно до цих ознак афти поділяються на три основні категорії: малі, великі та герпетиформні рецидивні афтозні виразки[11,19]. Значні виразки - глибокі, зазвичай поодинокі, діаметром більше 1 см (від 1 до 3 см), що вражають переважно м'яке піднебіння та мигдалики; загоєння відбувається через 2-6 тижнів із утворенням рубців і деформацією СО. Незначні виразки – на СО щоки та губ з’являтися до 3-5 афт округлої або овальної форми, зазвичай менше 1 см в діаметрі (від 3 до 10 мм), з фібринозним нальотом сірувато-білого кольору. Наліт тісно спаяний з підлеглим шаром епітелію, видаляється після обробки ділянки ураження розчином протеолітичних ферментів (трипсин, хемотрипсин). Після видалення нальоту виявляється ерозивна поверхня, яка кровоточить та болісна при доторканні. Загоєння відбувається через 7-14 днів без утворення рубців. Герпетиформні афтозні ураження — найпоширеніші афтозні прояви, які виглядають множинними, поверхневими і невеликими (1–3 мм у діаметрі), деякі з них зливаються у великі ерозії, що клінічно нагадують герпетичні виразки. Проведені дослідження показують, що РАС є багатофакторним захворюванням, опосередкованим Т-клітинами та має імунодефіцитну форму. Фактори, що змінюють імунологічні реакції при РАС, включають генетичну схильність, вірусні та бактеріальні інфекції, харчові алергії, дефіцит вітамінів та мікроелементів, системні захворювання, гормональний дисбаланс, механічні травми та стрес [11].
Стафілококовий стоматит характеризується білим крихким нальотом, що локалізується на більш яскраво вираженій гіперемії СО та легко знімається ватним тампоном. Крім СО рота нерідко на шкірі обличчя, переважно на підборідді, виявляється пустульозний висип та жовтуватого кольору підсихаючи кірки. В патологічному матеріалі взятого з вогнища ураження домінують стафілококи. Реґіонарні лімфатичні вузли збільшені, болісні при пальпації.
Алергічний стоматит проявляється у вигляді алергічної реакції при місцевому контакті зі стоматологічними, зубопротезними матеріалами, лікарськими засобами – знімними протезами, мазями, гелями, місцевими анестетиками, пломбувальними матеріалами, зубними пастами та ін. Серед скарг домінують печія та свербіж певної ділянки СОПР.
На відміну від кандидозного стоматиту медикаментозний алергічний стоматит виникає та розвивається гостро через декілька хвилин, годин після прийому лікарських препаратів. Об’єктивно характеризується наявністю еритематозних плям, а нерідко пухирів та їх вторинних елементів, ерозій, а також виявлення алергічних антитіл в сироватці крові, а у вогнищі ураження – відсутність грибкової флори. Реґіонарні лімфатичні вузли збільшені, рухливі, болісні при пальпації.
Опіки СОПР кислотою чи лугами високої концентрації спостерігаються частіше у дорослих і відзначаються, як правило, акцентом в анамнезі на випадкове їх використання з різною метою. Опіки виникають гостро, супроводжуються пекучім болем з послідуючим утворенням ділянки коагуляційного або ж колікваційного некрозу.
Гострий «еритематозний» атрофічний кандидоз
Атрофічний глосит (АГ) характеризується частковою або ж повною відсутністю ниткоподібних та грибоподібних сосочків на дорсальній поверхні язика. Серед етіологічних факторів АГ можуть бути білково-калорійна недостатність, ксеростомія, цукровий діабет, кандидоз.
Гострий еритематозний кандидоз історично називають «антибіотичною виразкою в роті», оскільки він часто виникає як наслідок зниження рівня бактеріальної мікрофлори ротової порожнини після застосування антибіотиків широкого спектру дії, що сприяє надмірному розмноженню Candida. Припинення антибіотикотерапії відновлює нормальний гомеостатичний баланс мікробної флори, що згодом усуває інфекцію без необхідності терапевтичного втручання. Ця форма захворювання проявляється у вигляді болючих почервонілих уражень по всій ротовій порожнині; ураження можуть виникати як de novo, так і після відшарування псевдомембрани при гострому псевдомембранозному кандидозі[14, 18].
Гострий «еритематозний» атрофічний кандидоз може розвиватися у осіб молодого віку, при підвищеній чутливості до грибів Candida, в результаті використання ортодонтичних конструкцій. Для даної форми характерно [4,5,6, 8].
- скарги на печію, сухість, біль та підвищену чутливість СОПР до термічних та хімічних подразників;
- клінічно - ксеростомія, яскраво – червона гіперемія СО, відсутність нальоту. Обмеження відкривання рота, мови, прийому їжі із-за сухості та болі в СО;
- інколи на червоній каймі губ спостерігається незначна кількість кірочок. При локалізації ураження на язиці, його спинка має малиново - червоного кольору, суха яскрава, нитковидні сосочки атрофовані. Наліт відсутній або ж зберігається в глибоких складках, видаляється з труднощами;
- загальний стан хворих не страждає: відсутні симптоми інтоксикації, температура тіла не змінена;
- диференційна діагностика проводиться з алергічним медикаментозним стоматитом, дескамативним глоситом, глоситами Гентера – Міллера, станом, який супроводжується дефіцитом вітаміну B12, фолієвої кислоти та заліза [5,6,12].
АГ може бути проявом значного дефіциту деяких основних поживних речовин, включаючи рибофлавін , ніацин , піридоксин , вітамін B12 , фолієвую кислоту , залізо тощо [9].
Для АГ який супроводжується дефіцитом вітаміну B12 характерні зміни відомі як глосит Гентера – Міллера: на кінчику і бокових частинах спинки язика з’являються болючі, різко обмежені смуги і плями яскраво-червоного кольору запального характеру. Ниткоподібні та грибоподібні сосочки атрофовані, епітелій стоншений, спинка язика становиться гладенька, лискуча, без нальоту. В більшості випадків для АГ характерно: сухість, печія, оніміння язика та порушення смаку. Відчуття печії та оніміння язика, вірогідно, обумовлено втратою захисту дорсальної поверхні (СО) язика ниткоподібних сосочків та оголенням нервових рецепторів. А також разом з цим втратою смакових рецепторів, що приводить до порушення смаку та зниженню секреції слини[10,11]. В постановці діагнозу поряд з даними анамнезу і клінічними проявами, вирішальним є результати аналізу крові. Оскільки дефіцит вітаміну B12 впливає на тканини СОПР, рання діагностика проявів може допомогти у діагностиці основної причини ще до гематологічного дослідження[7].
Дескамативний глосит (географічний язик) - обмежене порушенням процесів ороговіння епітелію та дистрофічні зміни сосочків язика[4,5,6]. Захворювання зустрічається більше у дитячому віці, дорослих, зокрема у жінок частіше, ніж чоловіків. Десквамації на СО язика можуть бути викликанні застосуванням деяких лікарських засобів, ексудативним діатезом, захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Ця форма глоситу характеризується наявністю на спинці та бокових поверхнях язика сірувато-білих або ж червоних плям (десквамацій) різного діаметру, які обмежені один від одного ділянками збільшених ниткоподібних сосочків.
По периферії ураження спостерігають незначний кератоз, що обумовлює постійне виникнення білуватого валику. Ділянки десквамації мають форму кілець та півкілець. Картина змін поверхні язика не постійна. Одночасно можливе утворення декілька таких вогнищ десквамації, або виникають нові на фоні старих, зливаючись між собою та утворюють різні малюнки, що нагадує географічну карту. Контури вогнища десквамації можуть змінювати своє місце знаходження протягом 1-2 діб. На місці знову епітелізованого вогнища чи поблизу нього може знову утворюватись десквамірована ділянка, яка через 2-3 дні покривається епітелієм. В більшості випадків дескамативний глосит не супроводжується суб’єктивними відчуттями. При тривалому перебігу можливе виникнення відчуття печії, свербежу, парестезій в язиці. Він становиться чутливим до хімічних та інших подразників. Захворювання має рецидивуючий характер, ремісія подовжується від 10 днів до 3 місяців. Прогресуючи, захворювання набуває постійного перебігу – 10-15 років.
Висновок. Кандидозне ураження СОПР проявляється різними клінічними симптомами, які можуть імітувати серйозні соматичні хвороби, вимагаючи більш уважної диференційної діагностики фахівцем із захворювань порожнини рота. Клінічний діагноз кандидозу СОПР повинен бути підтверджений мікроскопічним дослідженням Candida у відповідних зразках біоматеріалу.
Список літератури
1. Дев’яткіна Н. М., Скрипников П. М., Скрипнікова Т. П., Хміль Т. А. Кандидоз порожнини рота і сучасні тенденції його раціональної фармакотерапії. Вісник проблем біології і медицини, 2022, 1 (163), 22-28. DOI 10.29254/2077-4214-2022-1-163-22-28.
2. Кандидоз порожнини рота: діагностика і лікування : навчальний посібник /
В. І. Фесенко, О. А. Глазунов. – Дніпро, – Львів : «Новий Світ – 2000», 2023,
235с.
3. Святенко Т.В. Червоний плоский лишай: діагностика та лікування: Монографія.- Донецьк: «Каштан», 2008.
4. Стоматологія: у 2 книгах. — Книга 2: підручник (ВНЗ ІІІ—IV р. а.) / М.М.
Рожко, І.І. Кириленко, О.Г. Денисенко та ін.; за ред. М.М. Рожка. — 2-е вид.
Київ: ВСВ «Медицина», 2018.
5. Терапевтична стоматологія: Підручник для студентів стоматологічного факультету вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації /За ред. Анатолія Ніколішина. - Вид. 2-ге, виправлене і доповнене. – Вінниця: Нова книга, 2012
6. Терапевтична стоматологія: у 4 томах. Том 4. Захворювання слизової оболонки порожнини рота (підручник) — М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, О.Ф. Несин та ін. - 2-е видання, К.: «Медицина», 2021, 640с.
7. Alekhya K, Tejaswi K, Muppirala S, Divya D, Krishnappa SL, Arutla R. Oral
Manifestations of Vitamin B12 (Cobalamin) Deficiency: A Review. Int Healthc
Res J. 2019;3(1):9-15. doi: 10.26440/IHRJ/0301.04.521066
8. Arzayus-Patiño, L.; Benavides-Córdoba, V. Non-Pharmacological Interventions to Prevent Oropharyngeal Candidiasis in Patients Using Inhaled Corticosteroids: A Narrative Review. Healthcare 2025, 13, 1718. https://doi.org/10.3390/healthcare13141718
9. Chiang CP, Chang JY, Wang YP, Wu YH, Wu YC, Sun A. Atrophic glossitis: Etiology, serum autoantibodies, anemia, hematinic deficiencies, hyperhomocysteinemia, and management. J Formos Med Assoc. 2020 Apr;119(4):774-780. doi: 10.1016/j.jfma.2019.04.015.
10. Chiang, Chun-Pin, et al. "Significantly higher frequencies of anemia, hematinic deficiencies, hyperhomocysteinemia, and serum gastric parietal cell antibody positivity in atrophic glossitis patients." Journal of the Formosan Medical Association 117.12 (2018): 1065-1071.
11. Chiang CP, Yu-Fong Chang J, Wang YP, Wu YH, Wu YC, Sun A. Recurrent aphthous stomatitis - Etiology, serum autoantibodies, anemia, hematinic deficiencies, and management. J Formos Med Assoc. 2019 Sep;118(9):1279-1289. doi: 10.1016/j.jfma.2018.10.023.
12. Darwazeh, Azmi MG, and Tamer A. Darwazeh. "What makes oral candidiasis recurrent infection? A clinical view." Journal of Mycology 2014.1 (2014): 758394.
13. Keyvanfar, A.; Najafiarab, H.; Talebian, N.; Tafti, M.F.; Adeli, G.; Ghasemi, Z.; Tehrani, S. Drug-resistant oral candidiasis in patients with HIV infection: A systematic review and meta-analysis. BMC Infect. Dis. 2024, 24, 546. DOI: 10.1186/s12879-024-09442-6
14. Lewis, M.A.O.; Williams, D.W. Diagnosis and management of oral candidosis. Br. Dent. J. 2017, 223, 675–681 DOI: 10.1038/sj.bdj.2017.886
15. Novo V.M., Feletti M.P., MayfredS.B., et al. Clinical and mycological analysis of Candida spp. colonization in oral leukoplakia and oral lichen planus Braz J Microbiol.2024 Sep;55(3):2693-2703. DOI: 10.1007/s42770-024-01416-9
16. Talapko J, Juzbašić M, Matijević T, Pustijanac E, Bekić S, Kotris I, Škrlec I. Candida albicans-The Virulence Factors and Clinical Manifestations of Infection. J Fungi (Basel). 2021 Jan 22;7(2):79. doi: 10.3390/jof7020079. PMID: 33499276; PMCID: PMC7912069.
17. Taylor M., Brizuela M., Raja A. StatPearls. StatPearls Publishing; Treasure Island, FL, USA: 2025. [(accessed on 17 June 2025)]. Oral Candidiasis. Available online: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK545282/ - PubMed
18. Vila, T.; Sultan, A.S.; Montelongo-Jauregui, D.; Jabra-Rizk, M.A. Oral Candidiasis: A Disease of Opportunity. J. Fungi 2020, 6, 15. https://doi.org/10.3390/jof6010015
19. Ziaei S, Raeisi Shahraki H, Dadvand Dehkordi S. The association of recurrent aphthous stomatitis with general health and oral health related quality of life among dental students. Int J Physiol Pathophysiol Pharmacol. 2022 Aug 15;14(4):254-261..
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter