Гіпертонічна хвороба (далі — ГХ) є однією з найгостріших проблем сучасного суспільства. Артеріальна гіпертензія (далі — АГ) є не тільки одним з провідних етіологічних чинників розвитку хронічної серцевої недостатності (далі — ХСН), а й має з останньою спільність у ключових ланках патогенезу. Рання адекватна терапія артеріальної гіпертензії, супутніх захворювань (цукровий діабет, дисліпідемія, фібриляція передсердь) є реальним напрямком профілактики розвитку ХСН в умовах загальнолікарської практики [1].
Як визначено в роботі [2], артеріальна гіпертензія є одним із найчастіших коморбідних станів у осіб з ожирінням. АГ, у свою чергу, є одним із провідних факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань (далі —ССЗ), таких як інфаркт міокарда та інсульт. Ожиріння збільшує ризик ССЗ, таких як атеросклероз, інфаркт міокарда та інші хвороби серця через підвищення артеріального тиску, порушення ліпідного обміну та запалення судин. Важливим є висновок авторів роботи [2]: збалансована дієта та контроль ваги можуть сприяти попередженню розвитку АГ, що впливає на зниження ризику ССЗ [5].
Для того щоб визначити вплив прихильності до лікування на контроль артеріального тиску і рівень симптомів у хворих на ГХ та розробити рекомендації щодо підвищення прихильності до лікування АГ в ході проведеного дослідження було обстежено 53 хворих на ГХ І та II стадії. Серед пацієнтів із гіпертонічною хворобою середній вік склав 58,5 років; розподіл учасників за статтю включав 27 (51 %) жінок і 26 (49 %) чоловіків.
За даними антропометричних вимірів ожиріння було виявлене у
24 (45 %) обстежених, хронічну хворобу нирок мав 22 (42 %) пацієнти, а дисциркуляторна енцефалопатія спостерігалась у 47 (89 %) випадків.
Для визначення прихильності до лікування проводили опитування.
В процесі лікування АГ у хворих, які були включені в дослідження, порівнювались прихильність до повторних оглядів між групами хворих з різною прихильністю до лікування. Водночас отримані результати не відобразити суттєву відмінність в порівнюваних параметрах. Водночас, на це можуть впливати різноманітні фактори, які доцільно дослідити.
Крім того, було вивчено вплив прихильності до лікування на особливості клінічного перебігу АГ та якість життя у хворих на АГ. Для подальшого аналізу учасники дослідження були розподілені на дві клінічні групи – пацієнти з показником зваженої загальної прихильності до лікування, що не перевищував (n=27) та перевищував (n=26) медіанний (медіана зваженої загальної прихильності до лікування в обстеженій когорті хворих склала 83,3%).
Так, спостерігалась тенденція до більш високого рівня благополуччя щодо впливу АГ та загального стану здоров’я на якість життя у пацієнтів з вищою прихильністю до лікування в порівнянні з пацієнтами, які мають нижчу прихильність до лікування. Схожа тенденція спостерігається щодо показників благополуччя щодо впливу загального стану здоров’я на якість життя, благополуччя щодо церебральних симптомів, благополуччя побічних ефектів лікарських засобів, благополуччя щодо психологічного домену якості життя, благополуччя щодо соціального домену якості життя. Натомість у пацієнтів, які мають нижчу прихильність до лікування в порівнянні з пацієнтами, які мають вищу прихильність до лікування, благополуччя щодо кардіальних симптомів, благополуччя щодо самосприйняття, показники благополуччя щодо загальнофізичного домену якості життя вищі. Незважаючи на існуючу тенденцію, усе ж таки, проаналізовані параметри не досягли рівня значущості.
З метою більш детального вивчення взаємозв’язків між параметрами прихильності до лікування та якості життя на наступному етапі статистичної обробки був проведений кореляційний аналіз між показниками опитувальників Hill-Bone – Високий артеріальний тиск та QLIDC-HY, результати якого наведені в табл.1.
Таблиця 1. Кореляційний аналіз взаємозв’язків між показниками опитувальників Hill-Bone – Високий артеріальний тиск та QLIDC-HY серед хворих на АГ
Аналіз кореляційних зв’язків, наведених у таблиці 1, дозволяє припустити зворотній причинно-наслідковий зв’язок між досліджуваними параметрами, тобто люди, які краще себе почували, частіше пропускали прийом лікарських засобів.
Аналіз різних доменів якості життя пацієнтів свідчать про те, що найнижчими показниками є показники самосприйняття, загального настрою, і психологічний домен. Відтак, варто відзначити, що вагому роль в підвищенні прихильності до лікування, мотивуванні та навчанні пацієнтів, виявлення ранніх чи непрямих ознак неприхильності до лікування (розмова, невикористані пігулки і т.п.) відіграє медична сестра. Адже саме медична сестра як медичний професіонал частіше/рутинно контактує з хворим. Результати дослідження свідчать про відсутність вірогідного зв’язку між показниками якості життя та прихильності до лікування у госпіталізованих хворих на артеріальну гіпертенцію.
Культура пацієнтів та обізнаність щодо стану свого здоровя знаходиться на неналежному рівні. Харчування з високим вмістом вуглеводів та жирів, що веде до ожиріння та таким захворюванням, як цукровий діабет, порушення холестеринового обміну, підвищене вживання солі призводять до ГХ, серцево-судинних захворювань, захворювань нирок. Несистематичне вживання ліків призводить до ускладнень ГХ, зокрема, до гіперточних кризів, інсультів, інфарктів міокарда, які в молодому та працездатному віці можуть призвести до інвалідності. Невчасне відвідування лікаря, невчасна здача клінічних та біохімічних аналізів крові та сечі, невчасне проведення електрокардіографії ЕКГ, – все це призводить до погіршення стану здоров’ пацієнтів та приєднання ускладнень у вигляді серцевої недостатності, хронічної хвороби нирок, цукрового діабету.
Вагому роль в підвищенні прихильності до лікування, мотивуванні та навчанні пацієнтів, виявлення ранніх чи непрямих ознак неприхильності до лікування (розмова, невикористані пігулки і т.п.) відіграє медична сестра. Адже саме медична сестра як медичний професіонал частіше/рутинно контактує з хворим.
Список літератури:
1. Кульчицький В. Й. Роль медсестринської педагогіки у практичній діяльності медичної сестри. Медсестринство. 2021. № 1. С. 15–17. DOI: 10.11603/2411-1597.2021.1.12061.
2. Гончарь О. В., Літвінова В. О. Ожиріння як фактор ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Modern Trends are the Driving Force of Scientific Progress : materials of the XІX International Scientific and Practical Conference (April 17-19, 2024, Lisbon, Portugal). Lisbon : International Scientific Unity, 2024. C. 170–175.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter