Сучасний академічний дискурс функціонує в умовах інтенсивної інтернаціоналізації освіти й науки, розширення академічної мобільності та активізації міжнародної дослідницької співпраці. Англійська мова при цьому виконує функцію lingua franca, забезпечуючи професійну взаємодію представників різних мовних і культурних спільнот.
Під лінгвопрагматичними стратегіями розуміємо цілеспрямоване використання мовних і дискурсивних засобів, за допомогою яких учасники академічної взаємодії реалізують комунікативні наміри, формують авторську позицію, аргументують твердження, встановлюють взаємодію з адресатом та забезпечують коректність наукового діалогу. В академічному дискурсі особливого значення набувають стратегії хеджування (hedging), підсилення (boosting), вираження авторської позиції (stance), залучення адресата (engagement), аргументації та академічної ввічливості.
Однією з характерних рис англомовного академічного дискурсу є стратегія хеджування, спрямована на пом’якшення категоричності висловлювання та обмеження ступеня впевненості автора у твердженні. Вона реалізується за допомогою модальних дієслів may, might, could, прислівників possibly, probably, apparently, дієслів suggest, assume, appear, seem та конструкцій it is possible that, it seems that, the findings suggest that. Наприклад, використання конструкції The results may indicate... замість категоричного The results prove... дає можливість авторові представити висновок як аргументовану, проте відкриту до подальшої наукової дискусії позицію.
Важливою складовою академічної комунікації є стратегія вираження авторської позиції (stance). За допомогою відповідних лексико-граматичних засобів автор не лише повідомляє результати дослідження, але й демонструє власне ставлення до них, оцінює достовірність інформації та визначає ступінь своєї відповідальності за висловлені твердження. Конструкції we argue that, we suggest that, in our view, it is important to note that забезпечують авторську присутність у науковому тексті та сприяють формуванню його прагматичної спрямованості.
Із категорією stance тісно пов’язана стратегія залучення адресата (engagement), яка орієнтована на встановлення взаємодії між автором і читачем або доповідачем та аудиторією. В академічному дискурсі вона може реалізовуватися через конструкції consider, note that, it should be noted, as we can see, а також через риторичні запитання та інші засоби спрямування уваги адресата. Використання таких маркерів сприяє діалогізації академічного дискурсу та дозволяє авторові керувати процесом інтерпретації повідомлення.
Важливу роль відіграє також стратегія аргументації, що забезпечує логічність і переконливість академічного повідомлення. Її реалізація пов’язана з використанням дискурсивних маркерів причини, наслідку, протиставлення, доповнення та узагальнення: therefore, consequently, thus, however, nevertheless, moreover, furthermore, in contrast, in conclusion. Вони забезпечують когезію і когерентність наукового тексту та допомагають адресатові простежити логіку авторського міркування.
Особливого значення зазначені стратегії набувають у ситуації міжнародної академічної комунікації, коли англійська мова використовується як lingua franca. Учасники такого спілкування можуть належати до різних академічних і лінгвокультурних традицій, що впливає на способи аргументації, ступінь категоричності висловлювань, форми вираження незгоди та характер взаємодії з адресатом. Тому ефективність академічної комунікації передбачає не механічне використання певних мовних моделей, а їх свідомий вибір відповідно до прагматичного контексту.
Отже, лінгвопрагматичні стратегії є важливим механізмом організації ефективної англомовної академічної комунікації. Хеджування та підсилення регулюють ступінь категоричності наукових тверджень; stance забезпечує вираження авторської позиції; engagement сприяє встановленню взаємодії з адресатом; стратегії ввічливості підтримують конструктивний характер наукового діалогу, а аргументативні та дискурсивні засоби забезпечують логічність і зв’язність повідомлення. Формування вмінь свідомо використовувати ці стратегії є важливою складовою академічної іншомовної комунікативної компетентності та необхідною передумовою результативної участі здобувачів вищої освіти й науковців у міжнародному академічному дискурсі.
Список літератури:
1. Hyland K. Metadiscourse: Exploring Interaction in Writing. 2nd ed. London : Bloomsbury Academic, 2019. 296 p.
2. Hyland K., Jiang F. K. Academic Discourse and Global Publishing: Disciplinary Persuasion in Changing Times. London ; New York : Routledge, 2019. 256 p.
3. Flowerdew J., Habibie P. Introducing English for Research Publication Purposes. Abingdon ; New York : Routledge, 2022.
4. Flowerdew J. Models of English for research publication purposes. World Englishes. 2022. Vol. 41, No. 4. P. 571–583.
5. Habibie P., Starfield S. English for research publication purposes: Two significant exigencies. Journal of English for Research Publication Purposes. 2022. Vol. 3, No. 2. P. 165–168.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter