В умовах повномасштабної війни та трансформації безпекового середовища питання воєнно-економічної підготовки держави до оборони набуває критичного значення. Воєнна безпека визначається як базова умова існування держави та забезпечення її суверенітету [1, с. 6-8]. Зростання гібридних загроз, санкційного тиску та ресурсних обмежень вимагає підвищення ефективності використання економічного потенціалу в оборонних цілях [2, с. 122-125]. Економічний потенціал держави сам по собі не гарантує високого рівня обороноздатності. Ключовою при цьому є ефективність його трансформації у військову силу. В сучасних умовах війни виграє не лише той, хто має більше ресурсів, а той, хто швидше їх мобілізує, раціонально розподіляє та більш ефективно конвертує у спроможності. Це відповідає підходам, що використовуються в НАТО, де пріоритет надається не абсолютним витратам, а показникам, орієнтованим на спроможності.
Воєнно-економічна складова є елементом воєнної стратегії та охоплює:
- економічну підготовку держави до війни;
- ресурсне забезпечення сил оборони;
- функціонування оборонно-промислового комплексу (ОПК);
- мобілізаційні можливості економіки.
Вона базується на воєнно-економічному аналізі, який дозволяє виявляти закономірності розвитку економіки в умовах війни та визначати напрями її адаптації [3, с. 45-48].
До основних елементів воєнно-економічної складової системи підготовки держави до оборони належать:
1. Економічна безпека держави. Вона характеризує здатність економіки функціонувати стабільно в умовах загроз. Включає фінансову, виробничу, енергетичну та інституційну складові [4].
2. Оборонно-промисловий комплекс. ОПК забезпечує виробництво озброєння, техніки та матеріальних ресурсів і є ключовим елементом стратегічної автономії держави.
3. Мобілізаційна економіка. Вона відображає здатність економіки швидко переходити на воєнні рейки. Мобілізаційна економіка передбачає перерозподіл ресурсів, зміну структури виробництва, державне регулювання.
4. Ресурсне забезпечення оборони. Охоплює бюджетне фінансування, логістику, людський капітал і матеріальні резерви.
Аналіз стану воєнно-економічної складової держави до оборони здійснюється за допомогою наступних підходів:
1. Системний підхід – його прибічники розглядають економіку та оборону як єдину інтегровану систему;
2. Індикативний підхід – передбачає використання ключових показників (рівень оборонних витрат, частка ОПК, індекси стійкості);
3. Сценарний аналіз – передбачає оцінку розвитку подій (мирний час, кризовий період, війна);
4. Ризик-орієнтований підхід – врахування загроз і вразливостей системи підготовки держави до оборони.
При цьому важливою є також оцінка воєнно-економічного потенціалу противника та прогнозування його розвитку [5].
При здійсненні оцінки сучасного стану воєнно-економічної складової системи підготовки нашої держави до оборони можна відмітити наступні тенденції:
- зростання частка оборонних витрат у валовому внутрішньому продукті (ВВП);
- переорієнтація економіки на потреби війни;
- активізація міжнародної воєнно-економічної та військово-технічної допомоги;
- часткова втрата виробничого потенціалу через бойові дії.
До ключових проблем воєнно-економічної складової системи підготовки держави до оборони на даному етапі слід віднести обмеженість ресурсів, залежність від зовнішніх постачань, дисбаланси між військовими потребами та цивільною економікою та недостатній рівень інновацій в ОПК. Економічні виклики, пов’язані з війною, суттєво впливають на рівень воєнно-економічної безпеки держави [6, с. 33-38].
Ефективність воєнно-економічної складової системи підготовки держави до оборони визначається здатністю економіки забезпечувати тривале ведення війни; рівнем адаптивності до змін безпекового середовища; ефективністю використання ресурсів та стійкістю критичної інфраструктури. Сучасні підходи передбачають інтеграцію цивільних та військових ресурсів у єдину систему оборони [7, с. 64-65].
Напрями удосконалення воєнно-економічної складової системи підготовки держави до оборони полягають у наступному:
- розвиток оборонно-промислового комплексу та локалізація виробництва;
- диверсифікація джерел фінансування, цифровізація управління оборонними ресурсами;
- підвищення інноваційного потенціалу;
- впровадження risk-adjusted підходів до планування;
- посилення інтеграції з країнами-партнерами (НАТО).
Підсумовуючи вищевикладене можна сказати, що воєнно-економічна складова є ключовим фактором забезпечення обороноздатності держави. Її ефективність визначається не лише обсягом ресурсів, а й здатністю їх раціонально використовувати. В умовах війни Україна демонструє адаптивну модель воєнно-економічної системи, однак потребує подальшого структурного удосконалення. При цьому пріоритетом є формування стійкої, інноваційної та мобілізаційно готової економіки.
Список літератури
1. Половенко В. Оцінювання розвитку воєнно-економічного потенціалу противника для обґрунтування заходів стратегічного (оборонного) планування: методичний підхід. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України. – К.: НУОУ, 2025. - № 2(85). – С. 6-16. DOI: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2025-2-85/6-16.
2. Денисенко Н. Значення економічної безпеки як складової національної безпеки в умовах воєнного стану. Містобудування та територіальне планування (85), 121-132. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2024.85.121-132
3. Гаврилюк І. Рекомендації щодо підвищення рівня воєнно-економічної безпеки України. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України. – К.: НУОУ, 2025. - № 3(86). – С. 44-50. DOI: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2025-3-86/44-50.
4. Стратегія воєнної безпеки України: Указ Президента України №121/2021 від 25 березня 2025 р. Офіційний сайт Міністерства оборони України. URL: http://mod.gov.ua (дата звернення 17.04.2026).
5. Енциклопедія сучасної України. URL: http://esu.com.ua (дата звернення 17.04.2026).
6. Левчук О. Економічні аспекти співробітництва України з країнами Європейського Союзу. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України. – К.: НУОУ, 2023. - №1(77). – С.32-39. DOI: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-1-77/32-39.
7. Левчук О. Тенденції, проблеми та перспективи розвитку України з воєнно-економічної точки зору / Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення (випуск 88). Матеріали наукової інтернет-конференції (м. Тернопіль, 14-15 травня 2024 р.). – С.64-66.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter