Повномасштабна війна в Україні спричинила безпрецедентні трансформації макроекономічного середовища, зокрема у сфері валютно-курсової політики. Перехід до режиму «керованої гнучкості» курсу гривні відбувся на тлі значного дефіциту зовнішньої торгівлі, зростання бюджетних витрат та критичної залежності від зовнішнього фінансування. У цих умовах міжнародна фінансова допомога стала ключовим джерелом валютної ліквідності та основним фактором підтримання макроекономічної стабільності.
Валютний ринок України в умовах воєнного стану функціонує під впливом як традиційних макроекономічних чинників (інфляція, платіжний баланс), так і специфічних факторів, пов’язаних із війною - неритмічність зовнішніх надходжень, логістичні обмеження, ризики експорту. Це формує нову модель курсоутворення, де визначальну роль відіграють обсяги міжнародної допомоги та рівень золотовалютних резервів (ЗВР) [1, с. 9–12].
Дослідження механізмів впливу зовнішнього фінансування на валютну стабільність є надзвичайно актуальним як з теоретичної, так і з практичної точки зору.
Валютна стабільність у сучасних умовах розглядається не як фіксований курс, а як здатність економічної системи адаптуватися до зовнішніх шоків без критичних коливань. В умовах війни класичні фактори курсоутворення трансформуються, і домінуючу роль починають відігравати зовнішні фінансові потоки.
Міжнародна допомога впливає на валютний курс через два основні канали [2, c. 365]:
1. Канал платіжного балансу - збільшення пропозиції іноземної валюти.
2. Канал очікувань - зниження девальваційних настроїв населення та бізнесу.
Золотовалютні резерви виступають ключовим трансмісійним механізмом, через який зовнішня допомога трансформується у реальний інструмент стабілізації. Вони забезпечують можливість проведення валютних інтервенцій та підтримують довіру до національної валюти.
Емпіричну основу дослідження становить квартальна вибірка за 2022–2026 рр. (17 спостережень).
У моделі використано такі змінні: Y - готівковий курс гривні до долара США, X1 - обсяг міжнародної фінансової допомоги, X2 - золотовалютні резерви НБУ, X3 - індекс споживчих цін.
Для аналізу застосовано модель векторної корекції помилок (VECM), яка дозволяє оцінити довгострокову рівновагу, дослідити короткострокову динаміку, визначити швидкість адаптації системи до шоків.
Аналіз емпіричних даних показав, що:
• у 2022 році спостерігалося різке зростання курсу гривні на фоні низьких обсягів допомоги та скорочення резервів;
• у 2023–2024 рр. стабілізація фінансування забезпечила утримання курсу у відносно вузькому коридорі;
• затримки допомоги у 2024 році спричинили новий девальваційний тренд;
• рекордні надходження у 2025 році дозволили сформувати історично високі резерви.
Економетричне моделювання показало:
• коефіцієнт адаптації становить 49,26%, що свідчить про швидке повернення системи до рівноваги;
• міжнародні резерви мають найбільший статистичний вплив;
• міжнародна допомога має опосередкований, але суттєвий ефект;
• 1 млрд дол. допомоги стабілізує курс приблизно на 14,6 коп.
Сценарне прогнозування у дослідженні ґрунтується на результатах побудованої моделі векторної корекції помилок (VECM), яка дозволяє одночасно враховувати як довгострокові рівноважні залежності між змінними, так і короткострокові реакції валютного ринку на зміни зовнішніх факторів. Такий підхід є особливо релевантним в умовах воєнного стану, коли динаміка валютного курсу визначається не лише фундаментальними макроекономічними показниками, але й неритмічністю зовнішніх фінансових надходжень та очікуваннями економічних агентів [3].
У межах дослідження було сформовано три базові сценарії розвитку подій на ІІ квартал 2026 року, які відображають різні варіанти поведінки ключового екзогенного чинника - міжнародної фінансової допомоги.
Песимістичний сценарій передбачає повне припинення або суттєву затримку зовнішнього фінансування за одночасного збереження інфляційного тиску на рівні близько 105–106%. За таких умов модель демонструє різке зростання готівкового курсу до рівня 46,57 грн/дол. США. Отриманий результат свідчить про те, що навіть за наявності значних золотовалютних резервів їхній потенціал як інструменту стабілізації є обмеженим у разі відсутності регулярного поповнення. Відбувається вичерпання резервів, що підсилює девальваційні очікування та провокує додатковий спекулятивний попит на валюту [4].
Базовий сценарій ґрунтується на припущенні збереження стабільного графіка надходження міжнародної допомоги на рівні близько 5,5 млрд дол. США за квартал. У цьому випадку золотовалютні резерви підтримуються на достатньому рівні для проведення валютних інтервенцій, а політика НБУ у форматі «керованої гнучкості» дозволяє згладжувати короткострокові коливання. Модель прогнозує стабілізацію курсу на рівні 44,99 грн/дол. США, що відповідає сценарію контрольованої девальвації без різких стрибків.
Оптимістичний сценарій передбачає зростання обсягів міжнародного фінансування до рівня близько 12 млрд дол. США за квартал, що може бути досягнуто за рахунок активізації програм міжнародної підтримки або використання додаткових фінансових інструментів, зокрема доходів від заморожених активів. У цьому випадку формується надлишкова валютна ліквідність, яка дозволяє НБУ не лише стабілізувати ринок, але й створити передумови для зміцнення гривні. Згідно з розрахунками моделі, курс може знизитися до рівня 43,56 грн/дол. США.
Таким чином, сценарне прогнозування демонструє високу чутливість валютного ринку до змін у обсягах зовнішньої фінансової допомоги та підтверджує критичну залежність курсової стабільності від ритмічності її надходження. Отримані результати також свідчать, що золотовалютні резерви виконують функцію буфера, але не можуть повністю компенсувати дефіцит зовнішнього фінансування у довгостроковій перспективі [5].
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для підвищення ефективності макроекономічного управління та прогнозування валютної динаміки в умовах високої невизначеності. Побудована економетрична модель може бути застосована Національним банком України та органами державної влади для оперативної оцінки впливу змін у графіках надходження міжнародної фінансової допомоги на стан валютного ринку.
Отримані результати дозволяють:
• прогнозувати реакцію готівкового валютного курсу на затримки або збільшення зовнішнього фінансування;
• оцінювати достатність золотовалютних резервів для покриття короткострокових валютних дисбалансів;
• формувати обґрунтовані сценарії валютної політики залежно від зовнішніх умов;
• визначати критичні порогові значення фінансової допомоги, необхідні для підтримання курсової стабільності;
• мінімізувати ризики різких девальваційних коливань через своєчасне прийняття управлінських рішень.
Крім того, результати дослідження можуть бути використані в аналітичній діяльності банківських установ, інвестиційних компаній та міжнародних фінансових організацій для оцінки валютних ризиків, а також у навчальному процесі при викладанні дисциплін з макроекономіки, фінансів та економетрики.
У результаті проведеного дослідження встановлено, що валютна стабільність України в умовах воєнного стану формується під впливом складної взаємодії зовнішніх фінансових потоків, монетарної політики та внутрішніх макроекономічних факторів. На відміну від класичних моделей курсоутворення, у сучасних умовах ключову роль відіграє міжнародна фінансова допомога, яка виступає основним джерелом валютної ліквідності та визначає можливості держави щодо підтримання макроекономічної рівноваги.
Доведено, що валютна стабільність не є фіксованим станом, а являє собою динамічну рівновагу, здатну адаптуватися до зовнішніх шоків за умови ефективного використання інструментів монетарної політики. Встановлено, що зовнішня фінансова допомога впливає на валютний ринок через два ключові канали - платіжного балансу та очікувань, зменшуючи спекулятивний попит на іноземну валюту та підвищуючи довіру до національної грошової одиниці.
Аналіз емпіричних даних за 2022–2026 роки підтвердив наявність стійкої залежності між обсягами міжнародного фінансування, рівнем золотовалютних резервів та динамікою готівкового валютного курсу. Зокрема, періоди затримки фінансової допомоги супроводжувалися зростанням девальваційного тиску, тоді як стабільні надходження сприяли утриманню курсу у відносно вузькому діапазоні.
Побудована модель VECM продемонструвала високу аналітичну спроможність та дозволила кількісно оцінити вплив ключових факторів на валютний курс. Визначено, що золотовалютні резерви є найбільш значущим чинником стабілізації, виконуючи роль буфера між зовнішніми шоками та внутрішнім валютним ринком. Водночас міжнародна допомога, хоча і має менш виражений прямий вплив, є критично важливою через її опосередкований вплив через резерви.
Отримані результати свідчать про високу швидкість адаптації валютного ринку до зовнішніх шоків, що підтверджує ефективність політики Національного банку України в умовах кризи. Водночас сценарний аналіз показав, що навіть значні обсяги резервів не здатні повністю компенсувати припинення зовнішнього фінансування, що підкреслює стратегічну залежність України від міжнародної підтримки.
Узагальнюючи, можна стверджувати, що забезпечення валютної стабільності в умовах воєнного стану можливе лише за умови поєднання трьох ключових елементів: регулярного надходження міжнародної фінансової допомоги, ефективного управління золотовалютними резервами та послідовної монетарної політики.
Список літератури
1. Крупка М. І., Кульчицький М. І., Жмурко Н. В., Ванькович Д. В. Валютно-курсова політика України : монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 368 с.
2. Менк’ю Н. Г. Принципи економікс: підручник / пер. з англ. Київ : Основи, 2006. 730 с.
3. Національний банк України. Офіційні резервні активи України (міжнародні резерви): статистичні дані. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sdds#ir_fcl (дата звернення: 19.04.2026).
4. Національний банк України. Середньозважені курси валют на готівковому ринку України: офіційна статистика. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-external (дата звернення: 19.04.2026).
5. Центр економічної стратегії. Tracker економіки України під час війни : аналітичні дані щодо міжнародного фінансування. URL: https://ces.org.ua/tracker-economy-during-the-war/ (дата звернення: 19.04.2026).
___________________________
Науковий керівник: Зубова Віталіна Вікторівна, старший викладач закладу вищої освіти кафедри економічної кібернетики та прикладної економіки, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter